Усі діти різні, тому й покарання індивідуальні. Одній дитині достатньо лагідно зробити зауваження — і вона припинить бешкетувати, іншій потрібен лише погляд — і вона відразу заспокоюється. Є такі діти, яким хоч 20 разів роби зауваження, вони не зрозуміють, адже до них слід застосовувати інший підхід. Які покарання потрібні неспокійним дітям, аби вони втихомирилися зрештою?

 1. Покарання не має бути суворим і тривалим. Достатньо посидіти на стільці або постояти в кутку, залежно від віку дитини у 3 роки — 3 хв, у 6 років — 6 хв. Його слід застосовувати відразу за неслухняністю. Потрібно встановити безумовні правила, лише за їхнє порушення потрібно карати.  

2. Покарання фізичне не припустиме. Хоча кожні батьки роблять свої висновки самостійно, зважаючи на свого малюка і на те, коли почалося безпосереднє виховання. Дехто вважає, що існують ситуації, за які потрібно нашльопати. Наприклад, малюк або підліток образив, вдарив стареньку бабусю або дівчину, вжив лайливе слово на адресу матері — такі речі потрібно присікти відразу. Якщо до такого дійшло, батьки багато упустили у вихованні, але завжди можна надолужити. Після подібного покарання слід пояснити, чому батьки так вчинили. І додати в стосунки щирі бесіди, можна звернутися до спеціаліста. В інших випадках фізичного покарання необхідно уникати, адже, за словами психологів, якщо постійно виховувати ременем, дитина може усвідомити, що бити — це норма. Такі діти б’ють усіх навколо, а коли виростають, можуть проявляти агресію вже у своїй родині. Чоловіки б’ють жінок, жінки — своїх дітей та навіть кидаються з кулаками на свекруху, сестру та матір.

3. Покарання не повинно бути приниженням чи висміюванням. «Завинив — іди тепер туалет митимеш!» — подібні зауваження лише погіршать стосунки із сином чи донькою. Не можна говорити і щось подібне з іронією: «Та Дмитро сьогодні герой був, тепер стоїть у кутку! Ну, як тобі подобається? Може, заночуєш там? Тобі ковдру принести?»

Усі покарання, зауваження потрібно робити спокійно та без усіляких знущань. Пояснити можна все, інше діло не завжди у батьків вистачає на це терпіння. Звідки тоді воно у дитини візьметься? Адже син чи донька перш за все є дитиною. Не варто про це забувати. Виховуйте дитину за принципами гармонійного розвитку, тоді жодні покарання не знадобляться.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: