Як свідчать дослідження багатьох учених та спостереження простих батьків, природа сприяє інтелектуальному та емоційному розвитку дитини. Як долучити дітей до живої природи без переїзду до лісової сторожки? Чому дитині потрібно регулярно перебувати на природі?

Недарма вважають, що сільські юнаки та дівчата здоровіші, ніж міські діти. І це не через свіже сільське харчування, хоча це також відіграє певну роль у формуванні міцного організму. Багато людей харчуються сільською їжею, хоча живуть у місті, але не мають таких гарних показників, як селяни. 

Отже, що саме дає дитині природа? Вона:

• впливає на психологічний розвиток дітей;
• спонукає до творчості;
• підсилює уяву;
• примножує інтелект;
• розвиває здатність відчувати.

І це не весь список. Діти вчаться грати без іграшок та планшетів на природі. Якщо регулярно дитина перебуває на свіжому повітрі (вирушила в піший туристичний похід без телефонів й інтернету, поїхала на канікули до бабусі чи на дачу), вона навіть забуває, що можна за планшетом погратися, у неї зникає інтерес до комп’ютерних ігор і соціальних мереж. Малеча живе по-справжньому, в реальному житті — тут і зараз.

Як свідчать досвідчені туристи, наприклад, за один подібний похід діти вмить дорослішають на кілька років. Хлопці закаляють свої чоловічі здібності, вчаться ухвалювати рішення в складних ситуаціях. Знайти місце в горах для ночівлі, де є поблизу вода та дрова не так вже й легко, коли ти пройшов за цілий день 10–15 км, а за плечима важкий рюкзак. Дівчата освоюють свої навички у приготуванні їжі, припиняють скиглити та здобувають унікальний досвід. У поході діти знаходяться 24 години на добу на свіжому повітрі. Вони сплять на вулиці в наметах. Тому керівники туристичних гуртків радять батькам не боятися та залучати своїх дітей до спортивного туризму.

Звісно кожен з батьків вирішує сам, де його дитина перебуватиме влітку: у бабусі в селі чи в туристичному поході у горах, або зрештою залишиться дома. У будь-якому разі — улітку, як ніколи слід частіше перебувати на природі. Пропонуємо вашій увазі кілька порад, які пояснюють, чому це так важливо для дітей.

1.     Дозвольте дитині гратися на природі, самостійно фантазувати. Це дасть можливість розкритися дитячій уяві, а дитина «розчиниться» у своїх фантазіях. Ось малюк побачив ящірку та стверджує, що це маленький динозавр, нехай так і буде. Не виправляйте та не стверджуйте, що це не так, не читайте лекцій стосовно різновидів рептилій. Дайте можливість дитині почуватися казкарем, у світі якого можливе будь-що.
2.     Дозвольте дитині проявити свої творчі здібності з природних матеріалів. Природне середовище викликає дослідницький інтерес, надихає дитину на нові відкриття та розвиває творчі здібності. Десь дитина знайшла камінчик і доводить, що це рідкісна коштовність. «Незабаром я назбираю різноманітних камінчиків — і матиму свою колекцію! А з цих шишок я виготовлю сім’ю їжачків. Матусю, можна мені все це забрати додому?» Як стверджують дослідники у своїх наукових спостереженнях, діти, які часто тісно контактують з природою, уважніші та зібраніші. Як часто батьки знеохочують їх своїми вигуками: «Скільки можна тягнути додому весь цей мотлох! Купи сміття потім за тобою прибирай!» Після таких фраз у дитини зникає бажання щось творити.
3.     Дозвольте дитині набути безпосередній досвід на природі, але не ухилятися від порад. Особливо, не сваріть, коли діти почали будувати халабуду. Часто батьки можуть спокійно витримати, якщо їх будують десь у кущах чи під деревами. Якщо ж діти намагаються облаштувати справжню домівку просто на дереві, мамо з татом дуже переймаються. Не слід дитині забороняти робите це. Просто підкажіть, де буде краще зробити таку хатку, як її краще закріпити. Пам’ятайте: власний досвід і знання, здобуті самотужки, розвивають інтелект дитини. А природа сприяє цьому та дає необмежені можливості, аби набути їх.
4.     Дозвольте дитині спокійно спостерігати за природою. Чи бачили ви, як дитина може протягом 20–30 хвилин спостерігати за мурашками чи іншими комахами та дивитися на воду, дерева, що колише вітер? Не квапте у такі моменти дитину. У цей час малюк дізнається для себе про щось нове, фіксує це у своєму мозку й отримує задоволення від життя. Учені зазначають, що пейзажі мають терапевтичну дію, викликають різноманітні емоції — захват, подив і щиру радість. У дітей, які часто контактують з природою, зменшуються дитячі істерики, заспокоюються нерви. Тому намагайтеся перебувати з дітьми на свіжому повітрі, але не на сучасних майданчиках, де до речі, діти дуже часто збуджуються від різнокольорових гойдалок і гірок. Ідіть на прогулянку у сквер, парк чи ліс.
5.     Дозвольте дитині полюбити природу. Необхідно дбайливо ставитися до природи та навчати цього дітей. Якщо ви йдете на природу відпочивати, покажіть дитині, як слід прибирати за собою сміття. Не зайвим буде прибрати сміття і за тими, хто цього не зробив, залучайте до цього дітей. На питання: «Чому ми повинні за чужими прибирати?» розкажіть про те, що природа ж не винна, що люди скоїли поганий учинок. А ми просто допомагаємо їй бути ще красивішою. Граючись на свіжому повітрі, привчайте дитину турбуватися про природу, навчайте саджати та поливати квіти чи саджанці, не ламати гілочки з дерева, не вбивати комах, ящірок і жабенят. Таким чином дитина згодом почне любити природу.

Екологічне виховання слід починати з себе, а вже потім залучати до любові та охорони природи малюків. Дайте дітям добрий приклад!