Кишенькові гроші зазвичай починають видавати дітям регулярно з 6–7 років, тоді, коли дитина починає навчатися. Але часом батьки маніпулюють кишеньковими грошима з виховною метою. На думку спеціалістів, це неправильний підхід. Особисті кошти — це найкращій засіб навчити дітей правильно поводитися з грошима, складати свій бюджет, економити та накопичувати, а не метод виховання.

Коли батьки припиняють давати кошти за погану поведінку або зовсім їх відбирають, дитина позбавлена можливості скласти свій бюджет, або порахувати витрати за тиждень. Виховного моменту тут немає зовсім, тому що вона відчуватиме лише образу на батьків та невдоволення ними.

Маніпуляція кишеньковими з виховною метою не призведе до бажаних результатів. Аби дитина гарно поводилася, потрібно налагоджувати з нею контакт, більше розмовляти, дізнатися причину поганої поведінки, можливо, в неї проблеми в школі або з друзями.

Фінансово загартовуємо з профілактичною метою

Інша справа, коли батьки з метою фінансового виховання не збільшують суму кишенькових, тому що дитина не вміє раціонально використовувати гроші. Свої кишенькові, призначені на тиждень, наприклад, син витратив за день або десь загубив. Тоді невидавання повторної суми кишенькових є абсолютно справедливим рішенням.

Таким чином, дитина, опинившись на тиждень без грошей, іншим разом уже подумає, як розподіляти свої кошти, аби вистачило на всі дні, ставитиметься з повагою та уважністю до кишенькових.

На жаль, існує ситуація, коли батьки свою любов проявляють грошима, «підкупають» малюка збільшенням кишенькових та придбанням коштовних речей. Але ж тоді дитина не розуміє, що таке насправді любов. Уже з дитинства вона починає знає, що все можна продати та купити за гроші. Це дуже прикро, адже батьки завідома формують неправильне ставлення у сина чи доньки до любові, дружби та взаєморозуміння.