Навіщо чоловікові проявляти любов до майбутнього малюка?

Уже в утробі матері дитині необхідно відчувати любов не лише матері, але й батька. Його любов до майбутньої дитини проявляється спочатку у гарному ставленні до матері, а вже потім у якихось конкретних діях стосовно майбутньої дитини. Коли чоловік з любов’ю ставиться до жінки, яка носить його дитину, то і майбутню дитину він любитиме не менше: і по животику гладитиме її, дбайливо пригортатиме до себе та говоритиме добрі слова.

Чоловіча турбота вкрай необхідна вагітній, бо гормональні зміни в організмі роблять жінку дратівливою та плаксивою, а це впливає на розвиток плоду. Тому підтримка чоловіка дуже потрібна в цей період. Інколи чоловікові нічого не слід робити, просто перебувати поряд із вагітною, так вона почувається захищеною та стає спокійною. Усе, що відбувається з мамою в зовнішньому житті, впливає на маленьку людину, яка розвивається в животику.

Не відсторонюйте чоловіка від немовляти!

З появою на світ малюка, деякі мами не підпускають нікого до немовляти, зокрема й рідного батька. Це вкрай негативно впливає на подальші взаємини батько та дитини. Тато і потім, коли синові чи донечки виповниться три рочки, не зможе з ними впоратися, постійно ухилятиметься від батьківських обов’язків. Не кажучи вже про старший вік дитини: стосунки з батьком, у такому разі, швидше за все будуть напруженими або їх зовсім не буде, дитина байдуже ставитиметься до рідного тата.

logo-56e10687baf06

Привчайте поступово батька до догляду за дитиною. Залишайте його самого з немовлям на 30–40 хвилин (потім збільшуйте час). Нехай самостійно поміняє підгузок, покупає малюка, нагодує його. Дитина повинна чути голос батька, відчувати його турботу хоча б для того, щоб не боятися його та впізнавати тата поміж інших родичів.

Розкажіть чоловікові про наслідки відстороненості батька. Чому потрібно дитині відчувати батьківську любов і увагу? Навіщо дитині батько? Інколи чоловіки просто не готові психологічно до дітей, батьківський інстинкт не такий сильний, як материнський. Багато чоловіків уважають, що виховання дітей повністю на плечах матері. Але ж це не так, в ідеалі, дитину слід виховувати в повноцінній родині, де панують гармонія та любов між матір’ю та батьком, які, в свою чергу, люблять своїх дітей та достатньо приділяють їм уваги. Тому з чоловіком потрібно розмовляти заздалегідь про батьківство.

Як навчити чоловіка бути справжнім батьком?

Ще в період вагітності розповідайте чоловікові про дитину, про те, як вона вже зараз відчуває ваш настрій та чує голос. Покладіть чоловікову руку собі на животик (навіть попри заперечення, він  поступово звикне).

Покличте його разом народжувати. Багато чоловіків, які були присутніми на пологах, потім охочіше піклуються про немовля. А стосунки з дітьми в старшому віці стають близькими. Батько завжди бере активну участь у вихованні.

Навчіть батька доглядати за немовлям! Не відсторонюйте чоловіка від його батьківських зобов’язань. Це міф, що чоловік не повинен уміти передягнути малюка чи нагодувати його. До того ж, ситуацію бувають різними, мама може захворіти та дуже втомитися. Коли татусь доглядає за немовлям, воно відчуває батьківську любов, звикає до тата, і мамі — радість, а також велика допомога та час відпочинку.

Залишайте чоловіка з малюком на самоті, узагалі йдіть з дому в цей час, краще навіть вимикайте мобільний телефон. Не переймайтеся — впорається! Жінка повинна відпочивати та дві години на день приділяти собі. Поступово від 30–40 хвилин збільшуйте час перебування дитини з батьком. Повірте, усі виграють від таких експериментів! Такі дні все одно будуть не частими, бо чоловіки здебільшого постійно працюють.

Не примушуйте чоловіка піклуватися за дитиною, не кричить та не змушуйте, адже так лише погіршите ситуацію. Проявіть жіночу мудрість та організуйте правильно на користь усім час перебування дитини з батьком.

Діти, які відчували піклування тата ще немовлям, розвиваються краще, виростають упевненішими у собі та мають відчуття захищеності. Донесіть цю інформацію до свого чоловіка. Дитині потрібні як мама, так і тато. Гармонія в сім’ї — запорука виховання цілісної особистості!