«Не нервуй, бо і дитина нервуватиме!» — цю фразу недарма кажуть молодій матусі у народі. У перші три роки життя дитина тісно пов’язана із мамою. Чим молодша дитина, тим сильнішій вплив на неї має емоційний стан мами.

Припускають, що це все закладено генетично. Малюк, орієнтуючись на емоційний стан мами, забезпечує собі безпеку. Якщо мама хвилюється, отже, поблизу небезпека, слід бути насторожі. Коли мама у чудовому настрої та розслаблена — це означає, що все гаразд, і можна не хвилюватися.

Підростаючи, дитина вчиться орієнтуватися у різних ситуаціях сама. Але мама однаково продовжує на неї вливати, бо спрацьовує сила емоційного зараження. Якщо ви боїтеся — ваша дитина також боїться.  

Як зрозуміти, що страх мами передався малюкові?

Найбільший страх, що відчувають мами після народження дитини, — це страх за життя малюка. Саме він часто сповнює серце та заважає насолоджуватися кожною хвилиною із дитиною.

Ви можете зрозуміти, що вас емоційний стан передався малюкові за такими ознаками:

• дитина часто плаче та тривалий час не може заспокоїтись;
• подовгу смокче груди (малюк старше 2-х місяців);
• не може перебувати ані хвилини сама;
• постійно потребує перебування у мами на руках.

За сприятливої ситуації малюк із перших днів і місяців життя здатен зайняти себе сам. Він із цікавістю вивчає навколишній світ і себе у ньому. Коли ж маму сповнює тривожність чи страх — уся енергія дитини йде на те, аби допомогти мамі заспокоїтися.

Тобто мама і малюк нібито міняються ролями. Дитина відіграє роль підтримки та опрацювання маминих сигналів.

Як допомогти собі впоратись зі страхами?

Хвилюватися за свого малюка цілком нормально. Ми забезпечуємо дітям безпеку та добробут. Але важливо зробити своє занепокоєння таким, що не заважатиме щастю ані мами, ані дитини.

Упоратися зі страхами допоможуть розслаблення та відновлення сил мами. Знайдіть ті маленькі денні ритуали, що слугували б вашим джерелом спокою та відновлення: денний сон із дитиною, чашка чаю, читання книги, прийняття ванни ввечері.  Обов’язково просіть про допомогу у близьких. Не несіть усе на своїх плечах. Бо це може призвести до емоційного вигорання.

Турбуйтеся про себе — і тоді ваш гарний настрій обов’язково передається і дитині!

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: