Немовлята й діти до року відчувають гостру потребу в спілкуванні з батьками. І нехай поки ваші бесіди більше нагадують монолог, знайте: вас чують і розуміють.

Пропонуємо вашій увазі деякі теми для розмов з дітьми старшого віку. Не забувайте, що зміст ваших розповідей має бути зрозумілим малюкам. Ось кілька прикладів.

Кожній людині приємно чути про себе гарні слова. Для дітей це особливо важливо. Розповідайте дитині історію про те, як вона росла у маминому животику і як народилася. Повторюйте дату народження, описуйте пору року, у яку народилася дитина, погоду в день її народження. Згадайте виписку з пологового будинку, зустріч з рідними, перше купання. Розповідайте, як раділи народженню малюка ви та близькі люди. Дуже добре, якщо разом з дитиною ви створите альбом з фотографіями й відеоархів, що буде наповнюватися в міру дорослішання малюка. Супроводжуючи розповідь демонстрацією фото, ви зробите історію яскравішою й наочнішою.

Наповнюйте життя малюка цікавими подіями. Погодуйте бездомну кішку, покатайтеся разом на гірці, улаштуйте свято з перевдяганнями і т. ін. А потім разом згадуйте ці моменти. Обговорюйте не просту подію, але й деталі: чим годували кішку, якого кольору була гірка, хто надягнув капелюх татуся. Під час таких бесід-спогадів ви помітите дивну здатність малюка запам’ятовувати не тільки подію, місце, героїв, але й різні деталі, про які, можливо, забули ви самі.

Розповідайте дитині про родичів: бабусь, дідусів, тіток, дядів, братів і сестер. Називайте їх на ім’я, демонструйте світлини. Згадуйте моменти зустрічей із близькими людьми. Намагайтеся, розповідаючи історію про події або людину, відзначити її якою-небудь відмінною рисою. Наприклад: «Ти пам’ятаєш, у тітки Наташі вдома мешкає великий папуга?» або «Коли ми їхали на гостину до бабусі, то купили торт, що ти сам вибрав».

Дитині у віці 2–4 років буде цікаво дізнатися про той період життя батьків, коли вони ще самі були дітьми. Розповідайте про свої перші іграшки, забиті коліна, перший самостійний похід у магазин за хлібом. Помідомте дитині про те, що вам подобалося й не подобалося в дитинстві: нелюбов до манної каші, радість від бігу по калюжах і т. ін. Коли розкажете дитині про свої досягнення, слабкості або страхи, вона дивитиметься на вас інакше. Завдяки подібним одкровенням ваш малюк зрозуміє, що ви розумієте й приймаєте його почуття й бажання.

Якщо у вас удома є свійська тварина, напевно, дитина вже встигла до неї прив’язатися. Тому розповідь про те, як і за яких обставин кішка/собака/черепаха стали членами вашої родини, буде дуже цікавою малюкові. Якщо є тогочасна фотографія кімнатного вихованця, обов’язково покажіть їх.

Згодом у дитини з’являться свої улюблені історії й теми для розмов. Швидше за все, ви почуєте прохання: «Мамо, розкажи, як ти зустрілася з татом!» або «Тату, розкажи про свій перший велосипед!». Такі бесіди можуть відбуватися в будь-якій обстановці й у будь-який час, коли дитина налаштована вас чути й слухати. Вони допоможуть вашому малюкові дізнатися й запам’ятати про себе й своїх близьких багато цікавого й корисного.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: