Аутоагресія (з англ. «поворот проти себе») — почуття, що коливається у діапазоні від невдоволення до ненависті, спрямованої на себе.  Така поведінка починає проявлятися у віці, коли дитина вже здатна оцінювати свою поведінку. Аутоагресія у дорослого чи дитини йде у супереч самій людській природі — інстинкту виживання. З точки зору психоаналізу, аутоагресія виникає коли людина перенаправляє на себе агресію, спрямовану на неї іншим.

У дитини аутоагресія може проявлятися через:

  • щипанням себе;
  • дряпанням;
  • вириванням волосся;
  • лайкою у свій бік;
  • завданням собі іншого фізичного болю.

Для з’ясування причини  аутоагресії у дітей, слід зрозуміти, у кого і чому вона виникає. По-перше, це своєрідний захисний механізм. Нічогенький такий захист, скажете ви, що дитина навмисно завдає собі фізичної чи моральної шкоди. Але психоаналітики пояснюють це тим, що діти так поводяться через страх отримати ще більше болю від когось іншого. Аутоагрсія — переправлена агресія від людини, близької дитині. Інше вираження захисту у тому, що це допомагає дитині впоратися із емоційним навантаженням.

До аутоагресії найбільш схильні  надмірно емоційні діти, ті, яких постійно карають дорослі, а також хто почуваються непотрібними, маніпулюючи завдяки таким діям.

Психологічна корекція аутоагресії

Якщо не звертати уваги на схильність дитини до таких станів, то це може завершитися трагічно. Є категорія дітей, схильних до аутоагресії від народження — це сором’язливі, закриті діти зі зниженою самооцінкою. Що робити батькам у таких випадках?

Якщо ви помітили ознаки аутоагресії у своєї дитини, вам варто звернутися до психолога або звичайного терапевта задля консультації. Також слід проаналізувати поведінку всіх близьких дитині людей. Не можна сварити малюка за прояви аутоагресії. Навпаки виявляйте свою любов,  незважаючи ні на що. Поцілунки, обійми, ласкаві слова — ось найкращі методи, завдяки яким дитина отримає необхідний емоційний спокій. Решту підкаже психолог.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: