Поняття про співзалежність різняться. Одні вважають, що цей термін стосується тієї моделі відносин, у якій один із партнерів страждає від будь-якої залежності: алкогольної, наркотичної, азартної. Інші трактують це поняття, як патологічний стан емоційної, соціальної, фінансової чи фізичної залежності від людини.

Співзалежність проявляється у двох дорослих людей. Зазвичай це партнери, друзі, батьки із дорослими дітьми. Маленьких дітей співзалежність не стосується, бо це природно, коли малюк залежить від дорослих. Але якщо відносини у родині дисфункціональні, то це може спричинити майбутні проблеми.

Наприкінці 1930-х років психоаналітик Карен Хорні з Німеччини вперше почала говорити про співзалежність. Провівши дослідження людей, які чіпляються за інших, сподіваючись упоратися із базовою тривогою, Карен Хорні написала: «Люди такого типу підпадають під особливу небезпеку потрапити в хворобливу залежність від любовних взаємин».  

У ті самі роки у США почали поширюватися групи «Анонімних алкоголіків». Організатори такої самодопомоги зауважили, що найчастіше алкоголізм є формою сімейної дисфункції, бо родина не змогла впоратись із зовнішніми змінами та адаптуватися до них.

Спотикається один — падають двоє

Ми всі певним чином залежимо одне від одного. Але у випадку співзалежності усе значно складніше. У парах, де відсутня така проблема, якщо один раптом спіткнеться на шляху, інший його піднімає. У співзалежних навпаки — центр ваги перекидають на партнера, тоді падають двоє.

Така модель відносин передбачає, що партнер — це своєрідне джерело, завдяки якому поповнюються базові потреби, від фінансового благополуччя до залікування емоційних ран. Співзалежність — це ментальна заглибленість у життя іншого, змішання ролей, емоцій і функцій. Незадоволення, гнів, смуток у співзалежних людей стають спільними. Почуття ніби вільно переливаються з однієї людини в іншу.  

Різниця між звичайним бажанням допомогти близькій людині та співзалежністю  у регулярності та наполегливості. Якщо ваше «допоможу» стає окремим завданням, ви будуєте плани, заручаєтеся підтримкою інших, усіма силами намагаєтеся переконати близьку людину зробити те, що, на вашу думку, їй потрібно. У цей момент ви починаєте контролювати чуже життя…

Продовження — у наступному пості.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: