У багатьох родинах слово «ні» стосовно прохань дитини звучить занадто часто. Постійні відмови позбавляють дітей змоги зростати самостійними, вони можуть почуватися нездарами, коли потрібно розв’язувати якусь проблему. Все що потрібно батькам — більше довіряти своїй дитині.

Коли встановлено межі між дозволеним та забороненим, ви маєте діяти м’яко, аби дитина почувалася комфортно. Що можна використовувати замість поширеного «ні»?

Розширюємо межі відповідальності

За словами психологів, уже у 4–5 років дитина здатна самостійно прокидатися та виконувати ранкові процедури. Метушня зранку одразу ж зменшиться, якщо ви перекладете частину відповідальності на дитину.

Якщо дитині важко прокидатися вранці, то купіть їй будильник. Нехай вона сама вирішує, коли хоче прокинутись. Але обов’язково обговорюйте межі: о котрій годині вона має вмитися, одягтися та поснідати. Плануйте графік разом. Ви здивуєтесь, але через певний час дитина почне прокидатися вчасно та виконувати все згідно із графіком.

Обираємо правильну стратегію

Є такі речі, якими маленькі діти займаються ледь не щодня. Наприклад, переглядають мультфільми. Бажання зайнятися переглядом улюбленого мультика може виникнути у будь-який час. Іноді дуже складно відмовити дитині.

Психологи пропонують використовувати дієву стратегію: «якщо — тоді».

Таку стратегію можна використовувати повсякчас: коли вкладаєте дитину спати, сідаєте обідати або повертаєтеся з прогулянки.

«Ну ж бо поговоримо про це»

Коли дитина приходить і говорить вам: «Тепер я буду сам…», то батьки одразу ж непокоються з приводу небезпеки такого вибору. Але психологи радять не квапитись відразу відмовляти, а сісти за «стіл переговорів».

Щоб дійти висновку та проаналізувати всі «за» та «проти», доречно поставити такі запитання:

  1. Чому для тебе це так важливо?
  2. Якщо я тобі дозволю, то як це буде відбуватися?
  3. Чим я можу тобі допомогти?

Коли ви почуєте відповіді на всі питання, то, можливо, дати позитивну відповідь буде значно легше.

Обираючи між тим, погодитися чи відмовити, головне — піклуватися, аби ваші діти знали, що ви дослухаєтесь до їхніх потреб та ставитеся до них серйозно. Тоді ваші взаємини будуть значно міцнішими.  

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: