Ця проблема властива багатьом мамам, саме тому ми про це говоримо. Дехто з них уже розуміють, що не можна повністю присвячувати своє життя дитині, що слід залишати частину свого життя собі, але почуття провини все одно виникає.

Як бути?

  1. Уявіть, що маєте пляшку води. Ваша дитина бігає, грається і періодично прибігає попити, ви перебуваєте з нею поруч. Через якийсь час вода скінчиться. Чи зможете ви напоїти дитину, якщо не зможете відволіктися від неї та піти наповнити пляшку водою знову? З нашими внутрішніми ресурсами все так само. Для того щоб нам вистачало сил і енергії на нашу дитину, ми маємо відпочивати і витрачати час на себе.

Тому якщо ви вирішили відпочити, проте відчуваєте провину, згадайте, що ви це робите не лише для себе, але й для дитини також.

А ще краще порівняйте, як ви спілкуєтеся зі своєю дитиною, коли ви втомлені та у вас поганий настрій, або коли ви відпочили і в житті відбуваються якісь класні події. Ви будете приємно здивовані.

  1. Дитина повинна мати приклад щасливої людини. Тому витрачати час на власну яскравість життя і досягнення  теж більше ніж нормально! Це необхідність! Бо діти наслідують нас! Згадуйте про це щоразу, коли виникає почуття провини.
  2. Дуже важливо мати основу (любов, тепло, довіра) у стосунках з дитиною. Коли ви впевнені, що з вашими стосунками все гаразд, ви це відчуваєте, то розподіляти час так, щоб і на себе вистачало, і не відчувати докорів сумління, значно легше.

Якщо ви через почуття провини відмовитеся від свого життя і повністю присвятите його дитині, то коли вона виросте і піде в своє доросле життя, ви почуватиметеся ошуканими і непотрібними, тоді звинуватите свою дитину у невдячності, бо ви заради неї все життя віддали. Тільки ця жертва нікому не потрібна.

Любіть своїх дітей, але й про себе не забувайте! Бо це важливо і для вас, і для ваших дітей!

Світлана Єфременкова

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: