Дві людини, які зростали у різних сім’ях, різних життєвих умовах, мають абсолютно різний досвід, зустрічаються і вирішують жити разом. Як не дати розбіжностям роз’єднати, як будується насправді щаслива сім’я? Психологи всього світу вивчають ці питання. Вони дійшли певних висновків.

Навіть якщо двоє людей розуміють, що вони хочуть з’єднати свої долі, то дуже рідко обговорюють, як кожен з них бачить сімейне життя, яким воно має бути. Здається, що рано над цим замислюватися, що можна розібратися в процесі життя, коли виникнути проблеми. Так пара починає жити разом і навіть укладає шлюб.

Незліченні розбіжності

Природно, що розбіжності доволі швидко виявляються. Вона прохає його телефонувати та попереджати, якщо він затримується на роботі, а він вбачає у цьому надмірний контроль. Він звик розкладати всі речі по поличках, а їй необхідний «творчий безлад». Хтось любить гостей і не бачить нічого поганого у їх раптовому візиті без попередження, а когось це дратує… Сутичок може виникнути безліч, великих і дрібних. Поступово в одного чи обох партнерів може скластися враження, що «ми не підходимо одне одному», виникають думки про розлучення.

І це ще за відсутності дітей! А коли вони з’являються, виявляється, що й у питаннях виховання погляди у парі різняться. А така недомовленість однозначно шкодить дитині.

Домовленість

На запитання «З чого починається шлюб?» люди дають найрізноманітніші відповіді: любов, діти, схожі інтереси, навіть секс… Але насправді шлюб найперше — це договір. Договір між двома людьми, чоловіком та жінкою, про життя разом. Зазвичай ця домовленість неписана, бо поки не прижився в нашій країні шлюбний контракт.

Ми всі різні. Тому дуже важливо для довгих взаємин дізнатися про ці відмінності. Для цього багато не потрібно: лише розмовляти одне з одним на найрізноманітніші теми, обговорювати життєві ситуації. Ще перед початком спільного проживання обговорити ведення фінансів, побутові моменти, формат спілкування з рідними, звички та хобі… І домовитися «на берегу», спокійно, а не тоді, коли інтереси раптово зіткнуться з відповідним скипанням емоцій.

Важливо: коли дітей ще нема, домовитися про їхнє виховання значно легше!

Навіть після стількох років…

Як же часто чоловік чи дружина ображаються одне на одного через те, що він або вона робить щось не так, як очікував партнер, думає інакше, не обговорюючи і взагалі не повідомляючи партнера про свої думки і позиції стосовно певного питання. А потім сім’я руйнується через нерозуміння, мовчання, невисловлене невдоволення чи потреби, коли люди вважають: «І так усе зрозуміло! Навіщо це обговорювати?».

Тенденція залишати питання без обговорення, додумувати одне за одного, зважаючи тільки на свій життєвий досвід, спостерігається не тільки на початку взаємин, але і триває протягом подальшого спільного життя.

Тому навіть після 15 років подружнього життя можна відкрити щось нове у партнері. Час спливає, погляди і смаки змінюються, варто просто пам’ятати це і не лінитися обговорювати ситуації, щоб упевнитися, що ви досі мислите в одному напрямку. Поважайте життєвий досвід і погляди своєї половини. Навіть якщо вони зовсім не схожі на ваші, то це не означає, що вони неправильні та не цінні!

На чому тримається сім’я

Головна умова щасливого шлюбу та сім’ї — повага. Не будемо зараз говорити про таку велику окрему тему, як кохання: звісно, у щасливих сім’ях воно є, але це почуття від розуму незалежне, воно може охолонути з часом, трансформуватися у нову якість взаємин, і брати уваги його не слід. Повага ж має залишатися завжди. Без неї взагалі немає сенсу не те що в шлюбі, але й просто поруч з кимось перебувати.

Іноді достатньо поставити себе на місце партнера, але це буває складно зробити. Для прикладу наведемо реальну історію. Чоловік та жінка вирішили укласти шлюб. У кожного це був не перший шлюб, тому вони домовилися бути кристально чесними одне з одним. Але раптом, коли новий чоловік був на роботі, до жінки приїхав попередній чоловік, підписати низку документів та поспілкуватися зі спільною дитиною. Він побув у гостях, але згодом приїхав з роботи новий чоловік і розлютився: як ти могла, жінко! І вона уторопати не могла, що не так: вона ж не зраджувала йому, просто запросила у гості… Жінці не спало на думку поставити себе на місце нового чоловіка; якщо б до нього без запрошення та повідомлення приїхала колишня дружина, чи було б їй приємно, чи залишилася б вона спокійною?

Жінки й чоловіки — всі люди. Жодних «з Марсу» та «з Венери», ми цілком можемо домовитися одне з одним, побудувати справжню сім’ю з новим, спільним поглядом на життя. І, окрім кохання, головною запорукою щасливої сім’ї є спілкування із взаємною повагою.