Проект «4Mamas» і авторка книжок його серії Анна Гресь чи не перше, що спадає на думку після того, як вибір падає на вітчизняну літературу для батьків. Бо їхня діяльність насичена амбіціями, кидає гучні виклики та заворожує своєю відкритістю. Простотою в найкращому її значенні. Як от у книжці «Такі різні діти».

Перші враження

Назва вже виконує «книготерапевтичну» роль. Чи знаєте ви, що відчуває мама, якщо її дитина в чомусь кардинально відрізняється від однолітка? Слабкість! Докори сумління, сум, претензії до себе. А що відчуває, коли говорять, що насправді ж діти різні і всі варіанти прийнятні, і далеко не гірші від усіх на світі? Полегшення. З’являються сили і впевненість у собі.

І, до речі, не лише у мам, а і у тат, у бабусь з дідусями та тіток з братами і сестрами.

Книжку розраховано також і на них. Сучасно і шанобливо. Справді практичний та універсальний підхід на сьогодні.

Чому 40 історій?

Авторка обрала нестандартний підхід. Ви не знайдете в книжці сухих повчань «оце називається так, і боротися з цим слід так». Радше запитуватимете себе ще раз проблема в дитині? А чому слід змінити ситуацію? А які випадки з практики подає психолог для роздумів? Що я можу тепер сказати про ситуацію, що склалася? Підбір епізодів з виховання дитини та їх влучні короткі назви налаштовують читача на позитивний лад, холодний підхід до проблеми з впевненістю щодо обов’язковості її вирішення.

Автор пише із переконаннями, що деякі вади проходять за довгий час, і не варто розчаровуватися в перші два дні виправлення свого сприйняття чи поведінки дитини.

Про яких дітей пише автор?

В основному про дошкільнят. Анна Гресь перераховує можливі варіанти розвитку події зі своєї багатої практики. Турботливим батькам є з чого обрати свій набір інструментів впливу на дитину. Для нормального розвитку в ритмі, темпі та манері, яка їй (дитині) притаманна.

Чим книжка припала до душі?

Структурованість є великим плюсом у поданні тексту. Зручні короткі розділи, які мають просторі обґрунтування, які не складно перенести в нотатник. Та чи потрібен він? Адже вже є ця книжка!

Можна швидко віднайти потрібну ситуацію чи конкретну пораду.

Дизайн простий, у вигляді конспекту, з м’якою обкладинкою.

Є прозорі ілюстрації, що не втомлюють очі та не відволікають увагу зі змістом, прив’язані до тексту (як от на початку: дівчинка Поліна, яка тримає з мамою коротку дистанцію).

Симпатичне дівча на обкладинці, сердечко зі щирим девізом «для турботливих батьків», квітка з чотирма пелюстками символ «4Мamas». Усе це надає книжечці шарму, задає стиль, батьківському клубу, який впізнаватимуть за кольором та шрифтом Головна мета проекту бажанням допомогти та об’єднати свідомих батьків.

Усередині білий папір, акуратний шрифт.

Що вразило як маму-читача?

Я дуже люблю читати з дітьми, навіть з найменшими. Уважаю, що це просто необхідно робити. Хочу відзначити, що в цьому точка зору автора повністю збігається з моєю, адже Анна Гресь радить долучати діток до читання, як до терапевтичної вправи.

Це важливо у разі недостатньої батьківської уваги тато або мама допізна працюють, і дитя сумує. Читання разом з дитиною зближує, налаштовує на довіру.

Особливо важливо читати з гіперактивними дітками, а також з малюками, у яких виникла залежність від телевізора.

Книги заспокоюють, як вода і вправи з дрібної моторики.

Розділяю погляд автора щодо «ситуацій успіху», які необхідно створювати дитині для того, щоб розвивати самовпевненість і не давати проростати почуттю недосконалості, слабкодухості.

Наприклад, організувати вдома посильне завдання, а потім похвалити за якісне виконання. Чи залучати до задач, у яких маля буде дійсно найкращим у ролі ведучого свята, якщо йому подобається виступати на сцені і голосно говорити. Отримуючи успіх і заслужену похвалу, у майбутньому дитина не буде опускати руки та ніяковіти. Як мама хлопчика, убачаю в цьому актуальну пораду.

Раджу прислухатися дл автора щодо порівняння дітей. Вона використовує формулу «я вчора я сьогодні». Краще порівнювати успіхи своєї дитини сьогодні і в минулому, аніж з досягненнями інших дітей-одноліток останнє згубно для дитячої психіки.

Відчувається, що автор не лише знайомить батьків з цікавими випадками з практики, а й прагне передати частину вмінь, досвіду. А ще налаштовує на розуміння сучасності – виховувати дитину за участі психолога це не забаганка і не слабкість батьків, а виважений крок і реальна допомога для розвитку сильної особистості.

Побажання на майбутнє

А що ж із недоліків? Невже так ідеально, задумаєтеся ви. Я напишу, що не сподобалося.

Обкладинка, а точніше її функція закладки. Я прихильник класичних картонних календариків, листівок. Або хоча б тоненьку шнурівочку, стрічку.

Обкладинка занадто вузька для цієї функції, стискає сторінки. Трохи б допомогло ширше заламування бічного кутика. Та я взагалі не радитиму, бо може не вмію користуватися. Ну ще мені трапилися кілька русизмів у лапках. Була пропущена літера в заголовку. Усе.

Деякі інші погляди автора на виховний процес далеко не мінус, правда ж? Це широке поле для роздумів, для подальших пошуків себе та, врешті, самоствердження.

Підсумок

Розв’язання ситуацій, які наведено у книжечці, автор знаходила не в чітко витесаних загальних правилах, а швидше за все в індивідуальному підході до кожної дитини, сім’ї, класу, школи, у яких вона зростає. Ось тут і прихований головний задум. А все тому, що дітки такі різні. А через своєрідний «прийом у психолога через книгу» батькам проводиться корисний екскурс із 40 можливих ситуацій з дітьми.

Чого не вистачило? Теми про інфозалежність, про соціальні мережі, про комп’ютерні ігри. Розумію, що сорок перша тема, до якої я виявилася спраглою, стосується старших діток, а не дошкільнят, проте. Діти ж таки різні?

«Такі різні діти» Анни Гресь від проекту «4Мamas» рекомендую батькам, чиї дітки вже підросли, соціалізуються на дитмайданчиках, ходять у гості, збираються до школи.

Дуже добре, що в Україні є такий автор, видавець, такий проект!

З повагою Ірина Варламова