1. Попросіть згадати, як кричать корова, жаба, собака, або показати свою руку, ніс, коліно. Дитині старшого віку запропонуйте полічити від 1 до 20, а потім від 20 до 1.

2. «Застигни — рухайся!» Варіацій цієї гри безліч. Наприклад, за командою «День» дитина стрибає, грається, а за командою «Ніч» удає, що спить. Або нехай малюк уявить, що він мишка й бігає та грає, поки ви не скажете: «Кішка йде!». Замість словесної команди, можна давати звукову — плеснути в долоні або дзвонити в дзвіночок.

3. «Шторм — штиль». Варіація попередньої гри. Не вимагає непорушності, але «штиль» — це тихі, плавні рухи, шепіт.

4. Домовитеся з малюком: щойно ви натиснете йому на ніс, він відразу «вимкнеться». Можна розширити цю ідею, намалювавши пульт керування (або використовуйте непотрібний пульт від телевізора). Натискайте кнопку на пульті й говоріть: «Зменшую гучність (вимикаю звук, вмикаю вповільнення)». Нехай дитина виконує команди.

5. Запропонуйте дитині уявити, що вона тигр на полюванні. Вона має тривалий час нерухомо сидіти в засідці, а потім стрибати й когось ловити. Або разом із дитиною ловіть уявлюваних метеликів, до яких потрібно повільно й дуже тихо підкрадатися. Під яким-небудь ігровим приводом сховайтеся разом під ковдрою, і сидіть там тихо-тихо.

6. Запропонуйте дитині уявити себе китом. Нехай вона глибоко вдихне і «пірнає». «Киту» можна давати доручення «плавати до різних материків» або шукати щось «на дні».

7. Попросіть дитину заплющити очі (якщо вона погодитися, зав’яжіть очі хусткою) і сидіти нерухомо, очікуючи на певний сигнал (наприклад, коли утретє продзвенить дзвіночок). Або попросіть дитину щось зробити із заплющеними очима (скласти пірамідку, поставити машинку на підвіконня, зібрати з підлоги кубики).

8. Попросіть дитину виконати складний рух, що вимагає зосередженості (провести пальцем по намальованому лабіринту, провезти машину за мотузочку між кеглями). За виконання можна пообіцяти приз.

9. Спробуйте вправу на чергування напруження й розслаблення. Наприклад, можна рухати свідомо непід’ємний диван, а потім відпочивати. Або запропонуйте малюкові уявити, що його й ваші долоньки — це сніжинки. Нехай вони плавно падають на землю. А потім візьміть уявлюваний сніг із землі й із силою стискайте руки в кулаки («ліпіть сніжки»).

10. Запропонуйте гру. Ви говорите слово, а дитина намагається вимовити це слово голосніше, ніж ви. А потім, навпаки, попросіть малюка говорити тихіше, ніж ви.

11. Візьміть простирадло або тонке покривало й щільно сповийте «малюка». Вік дитини значення не має, але важливо, щоб йому ця гра подобалася. Можете взяти його на руки, заколисувати, співати пісеньку.

12. Візьміть серветку (або листок дерева) і підкиньте вгору. Скажіть дитині, що поки серветка падає, потрібно якнайгучніше сміятися. Але щойно впаде, слід відразу замовчати.

13. Запропонуйте малюкові бігати й стрибати, але водночас постійно виконувати якийсь простий рух (наприклад, тримати з’єднаними вказівні пальці або обертати кистю руки).

14. Зшийте мішечок завбільшки з долоню й насипте в нього 3–4 ложки піску або крупи. Запропонуйте дитині бігати, стрибати й бешкетувати, утримуючи цей мішечок на голові. Обіцяйте їй щось приємне (почастувати чимсь, пограти або почитати), якщо мішечок не впаде, поки не продзвенить таймер (залежно від віку, часовий проміжок — 1–5 хвилин).

Ці ігри допоможуть малюкові вчитися себе контролювати. Пам’ятайте, що дитина бере з вас приклад, відчуває і переймає ваш стан.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: