Інколи батьки вважають, що трирічні малюки ними маніпулюють, улаштовуючи чергову істерику. І якщо у цьому віці дитина просто не здатна на такі дії, то у віці 7–8 років вона це робить усвідомлюючи свою мету. Які звички дитини свідчать про те, що її самостійність під загрозою? Розгляньмо далі.

«Це ти винна!»

Допомогли (а точніше зробили самі!) з домашнім завданням. І ось дитина приносить додому двійку, звинувачуючи у цьому вас. І все цілком справедливо, адже дійсно ви самі погодилися зробити це ЗА дитину. У жодному разі не робіть так. Допомагайте та скеровуйте, за потреби. Але відповідати за дію має дитина.

«Я так хочу!»

З народженням малюка батьки (чомусь) починають крутитися навколо нього. Бігти, щойно почне гукати. І ось одного вечора, після роботи, ви знесилені та бажаєте полежати з чашкою чаю на дивані. Але дитина з криками «Я так хочу!» кличе вас у парк чи на ігровий майданчик. Навчайте поважати потреби інших та не перетинати особистих кордонів. У вас також є бажання, не нехтуйте ними.

«А ти мені за це купиш…»

Спонукаючи дитину до певних небажаних нею дій, батьки подекуди намагаються її чимось потішити: купити солодощі, нову іграшку, дати погратися у планшеті на 30 хвилин більше. Як результат — матеріальна мотивація стає для дитини ключовою. Шукайте інші способи заохотити дитину. Вона не має бачити у вас «скарбничку» із задовлення її примх.

«Ну зроби, бо мені погано буде»

Не розв’язуйте всі конфлікти та складні ситуації замість дитини. Їхнє розв’язання — це підготовка до самостійного життя. Адже ми всі прагнемо, щоб наші діти у майбутньому були цікавими та розвиненими дорослими. Подивіться, як дитина вийде із ситуації, за потреби, допоможіть та підкажіть кращий спосіб. Але не поспішайте залагоджувати конфлікт з іншою мамою, якщо ваші діти посварилися.

Подібних прикладів можна навести багато. Головне запам’ятати — не робити ЗА дитину, а тільки разом із нею, якщо вона потребує.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: