У сучасному світі реклама на телебаченні, в інтернеті та навіть на вулицях міста негативно впливає на свідомість дітей. Дивлячись на рекламовані речі, з часом дитячі бажання стають безмежними. Хочеться і новий брендовий одяг, і крутий телефон й іграшку, що вміє самостійно літати, і відпочити на відомому острові, який бачили на ТВ. Як навчити дитину управляти своїми бажаннями, аби потім вони не страждали та не конфліктувати з батьками?  

Підміна цінностей

Дитяча психіка ще не сформована та не стійка, особливо в перехідний період. Дорослим інколи важко втриматися від своїх бажань, часто люди можуть нераціонально витратити кошти на одномоментні бажання, а потім шкодувати через це. Діти також не можуть втриматися від спокус і починають щиро страждати від того, що чогось не мають. Особливо, якщо товаришеві придбали модну річ, дитина переймається, заздрить.

Потім вона конфліктує з батьками, кажучи: «Ви не можете мені купити новий спортивний велосипед! Ви мене не любите! Майже у всіх у школі вже є. Я що якийсь обділений? Чому вам шкода на мене грошей?» Такі вимогливі підлітки навіть можуть не розуміти, що цих грошей у сім’ї може просто не бути. Так трапляється часто, коли батьки не обмежували дитину ні в чому, а потім різко вирішили виховувати в дитини силу волі та прагнення заробляти самостійно. Дитина сприйматиме це, як зраду, уважаючи, що її розлюбили. Як це так? Усе було добре, батьки купували все, що забажає дитина — і раптом вони відмовляють! Мабуть, їм до мене та моїх бажань байдуже! Приблизно так розмірковуватиме егоїстичний підліток.

А може в родині просто фінансове становище дійсно погіршилося. У такій ситуації син чи донька не здатні самостійно звикнути до змін і навчитися управляти своїми бажаннями. У голові хлопчика чи дівчинки виникають навіяні суспільством твердження з моральною патологією: «Якщо у тебе не має крутого телефону — ти «лох», з яким ні про що навіть побалакати!» Таким чином, відбувається підміна цінностей. Тому експерти та психологи рекомендують, аби не виникало подібних ситуацій  з дитиною,  змалечку виховувати в дитини вміння контролювати себе і свої потреби. Як це робити?

    1. Навчайте дитину знати міру та розуміти ваше категоричне «ні». Змалечку неможна виховувати малюка у вседозволеності. Адже якщо батьки потуратимуть дитині, то таким чином позбавлять дитину вміння радіти та мріяти. Син чи донька вже не матимуть відчуття радості від очікування іграшки, солодощів на свято чи вихідні. «Знову ці цукерки! А схожу ляльку мені вже купували! Я вважала, що щось цікаве подаруєте!» — такими були слова розпещеної дівчинки, до якої завітали бабуся з дідусем. Чим дуже образила їх, адже вони хотіли здивувати дівчинку. Здивувати щоразу буде важче. Тому просто навчіть дитину бачити міру та розуміти чітке: «ні». Якщо мама сказала, що не дасть сьогодні цукерок, отже, не можна.

    2. Навчайте дитину розрізняти матеріальні та моральні цінності. А для цього коригуйте їхні потреби та забороняйте вимагати щось у формі наказу. Використовуйте, як повчальні уроки та привчання до благодійності, походи до дитячих будинків-інтернатів, до лікарень, де лежать хворі та залишені діти. Ваш син чи донька на власні очі побачать, що, на жаль, не всі живуть так, як показують по телебаченню. Так виховують уміння співчувати та допомагати нужденним, цінувати все, що є, виникає відчуття поваги до батьків. «Мої батьки мене не залишили, поряд зі мною, дарують мені не лише подарунки, але й свою любов», — діти міркуватимуть саме так.

    3. Навчайте дитину радіти тому, що маєш. Говоріть, підкреслюйте радощі, що відбулися за день. «Як ми добре погуляли, зустріли собачку, нагодували птахів. А ти пам’ятаєш, коли дощик почався, то в калюжі такі великі бульбашки утворилися! Круто, правда?» Інколи дорослі не вміють бачити прекрасного, не радіють сьогоднішньому дню! Що там говорити про дітей. Коли вони ще маленькі, то мають цю якість у характері від природи. Підростаючи, дивляться на батьків, наслідують їхню поведінку та висловлювання. «Коли ж ми зможемо купити новий дім? Живемо, як миші в підвалі. Коли ж це припиниться?» — з претензіями запитує жінка у чоловіка в присутності дитини. Малюк також завжди буде невдоволеним. І навіть коли куплять новий будинок, він хотітиме ще більше. Як у тій казці про золоту рибку.

    4. Навчайте дитину правильно формувати думки. Учені давно вже виявили, що думки матеріальні, адже про що думаєш, те й отримуєш. Інакше кажучи, батьки формують думки своїм дітям, інколи не замислюючись, що говорять у присутності дітей. «Знову заробітна плата мізерна! Працюєш-працюєш — і жодного толку. А сусід Петро грає в інтернеті й більше дохід має!» Дитина може подібні фрази сприймати по-своєму та не завжди робить правильні виводи. «Навіщо тоді взагалі працювати? Якщо все одно мало платять. Буду грати!» — так міркує дитина.  А це, як відомо, не завжди гарне бажання й здебільшого має страшні наслідки.

    5. Навчайте дитину ставити мету та досягати її. Здавалося, як це пов’язано з управлінням бажань? Але все просто. Якщо дитина навчиться ставити собі мету, наприклад, назбирати гроші на новий велосипед, то почне контролювати свої бажання, зрозуміє, що краще не витрачати сьогодні гроші, або витратити частину, а інше покласти до скарбнички.

Ось так поступово дитина навчиться управляти своїми бажаннями, відокремлювати серед них головні. А головне — не бажати все одразу, аби лише було так, як у всіх!

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: