Книги для гармонійного розвитку Вашої дитини

Як правильно карати дитину?

Як чудово завжди бути добрими батьками, які нічого не забороняють, не сварять, завжди з усім погоджуються. Мрія хороша.

Насправді доводиться виставляти кордони у вихованні і, як би це не було сумно, карати дитину за їхні порушення. Але робити це потрібно з розумом, аби користі від цих дій було більше, ніж шкоди. 

Одразу домовляємося, що бити дитину заборонено. Кращим покаранням є позбавлення приємного, а не видача неприємного. Пропонуємо три дієві види покарань: зауваження, тайм-аут і виправляння наслідків. 

Як робити зауваження дитині?

  1. Конкретизуйте та обґрунтовуйте, за що саме дитина отримала зауваження. Не варто говорити щось на кшталт: «Припини негайно!». Спокійно і впевнено зауважте: «Будь ласка, не кидай камінці, оскільки так ти можеш нашкодити комусь». 
  2.  Будьте послідовними. Якщо ви вже щось заборонили, не робіть виключень. Те що заборонено — заборонено завжди. 
  3. Не кричіть через пів району. Підійдіть до дитини і встановіть контакт очима. 
  4. Зауваження — це найм’якіша форма покарання. Тож будьте спокійними. Не гримайте на дитину. Нехай це буде легким попередженням і нагадуванням про межі дозволеного.

Беремо тайм-аут!

Позбавте дитину на деякий час того, що вона любить. Тайм-аут працює з дітьми від 4 років. Тривалість залежить від проступку: це може бути день або тиждень. Позбавляти потрібно бажаного — планшета, який лежить попідруч, запланованої прогулянки. Обмежувати у чомусь, що відбудеться «коли-небудь», не спрацює. Обов’язково протягом тайм-аута звертайте увагу на дитину. Питайте, як вона почувається, що усвідомила з такого уроку. Хваліть за витримку та розуміння. Так дитина не ображатиметься на вас, а швидше зрозуміє, що покарання отримала через власну провину.

Як виправляти наслідки? 

Цей прийом покарання працює з дітьми від 4 років. Усе просто — дитина має виправити наслідки того, що вона зробила не так. Розбила вікно — допомагає вставляти нове. Розбила чашку — прибрала. Зіпсувала якусь річ — нехай учиться накопичувати на нову. Покарання має бути пов’язано безпосередньо із самим проступком.  

Звісно що про гроші можна говорити, коли дитина вже має навички фінансової грамотності та знає, як можна заощадити, аби купити бажане. Наприклад, якщо дитина вже ходить до школи і має кишенькові гроші. Ось з цієї суми і можна заощаджувати певний відсоток. Але не тільки грішми потрібно вчити дитину виправляти наслідки скоєного.

Не карайте хатніми справами! Якщо розбив чашку і прибрав — це так, але змушувати мити посуд як покарання — точно ні! Хатні обов’язки — це нормальна частина життя, це не покарання. 

І наостанок — не почувайтеся винними за те, що покарали дитину. Ви дієте їй на користь. Це навчить дитину відповідати за свої дії та не виходити за межі дозволенного.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ:

 



Зворотній дзвінок



Нажаль Ви не можете одночасно купити електронну та друковану версії книг. Завершіть будь ласка купівлю одного виду товару, а потім перейдіть до іншого. Дякуємо!