«Ні, я хочу спати з мамою!» — після цього доводиться або тіснитись утрьох, або тато йде спати на диван. Часто при цьому в дитини не те що є окреме ліжко, а ще і своя кімната. Але малюку страшно. Страшно засинати на самоті в темряві, тому що під ліжком ховається бабай, та ще й сіренький вовчок може прийти…

Змінюємо інтер’єр

Не обов’язково все знову перефарбовувати й робити ремонт. Просто домовтесь із дитиною, що її кімнату можна облаштувати так, як вона хоче. Можливо, нове яскраве крісло, штори, килим і квіти у горщиках створять магію. Поговоріть із чадом також про те, що після всіх цих експериментів з інтер’єром дитина обов’язково буде спати у своїй кімнаті.

Боротьба зі страхами

З’ясуйте причину, чому дитина не бажає спати сама. Частіше за все причиною є страх — самотності, темряви, вигаданих казкових персонажів. Спочатку пропрацюйте саме зі страхами. Для цього як найкраще підійдуть наші книги — «Ігри і казки, які лікують» і «Великі страхи маленьких дітей». У них ви знайдете поради та практичні рекомендації щодо боротьби з різними дитячими страхами. Значну увагу при цьому приділяють одній із найефективніших терапій — казкотерапії.

Друг-іграшка

Кожна дитина має іграшку, яку вона полюбляє понад усе. Перетворіть це на бонус! Розкажіть, що ця іграшка має великий секрет — вона захищає сон дітей. Якщо забажаєте, можете придбати нову іграшку, за вподобанням малюка. Коли я була маленька, я обожнювала спати із великим ведмедем, до якого я пригорталася. Він вселяв мені довіру, і я знала, що мені нічого не загрожує.

Не відступайте від мети

Не піддавайтеся, якщо одразу не виходить привчити дитину спати окремо. Звичайно, що не треба насилля, коли дитина засинає після гучних годинних істерик. Це не вихід. Але шукайте різні шляхи, один із них обов’язково допоможе малюкові почуватися комфортно у своїй кімнаті та у своєму ліжку. Психологи стверджують, що для формування звички потрібен 21 день. Тож будьте послідовними, й у вас усе вийде!

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: