Уява є рушійною силою людської психіки. Саме вона допомагає творити, мріяти, спонукає до дії. Тому розвивати її вкрай важливо. Найкращий вік для такого розвитку — старший дошкільний, хоча ніщо не заважає вдосконалювати уяву і пізніше. Ми пропонуємо для цього творчі ігри, що не потребують значних зусиль чи витрат. Проводьте час з дитиною весело та корисно!

1. «Космічна подорож». Для цієї гри достатньо вирізати з паперу кілька кругів різного діаметру. Запропонуйте дитині уявити, що ці круги — різні планети, а на кожній планеті мешкають особливі розумні істоти. Пропонуйте малюкові вигадати їм назви, зовнішність, намалювати їх. Можна доповнювати уяву дитини різними припущеннями, запитаннями: ці мешканці добрі чи злі? А може, вони сумні, чи мають особливий хист? Як вони ставляться одне до одного, літають у гості, у які пригоди потрапляють? Зрештою дитина створює власний космічний серіал!
2. «Внутрішній мультфільм». Чудова гра тоді, коли вам потрібно чогось чекати (наприклад, у черзі до лікаря), водночас потрібно не галасувати, а давати дитині гаджет не хочеться. Просто почніть розповідати початок історії: «Літо. Полудень. Ми вийшли з дому та пішли до річки. Сонечко світить, вітерець легенько віє…». Запропонуйте дитині разом вигадати продовження. Спочатку вона розповідає, що відбувалося далі, потім ви, потім знову вона і так далі.
3. «Домалюй малюнок». Дитина отримує аркуш паперу, де вже намальовані окремі предмети (наприклад, контур дерева, геометрична фігура чи взагалі абстрактні плями). Ці картинки потрібно домалювати так, щоб утворилося цілісне зображення. Головне — щоб початкові  елементи зображення можна було домалювати по-різному.

Таку гру можна запропонувати на дитячому святі: роздати всім дітям по аркушу і влаштувати конкурс на найоригінальніший малюнок.

4. Ліплення. З пластиліну чи сучасного тіста для ліплення можна створювати будь-що: букви, тварин, мініатюрні побутові предмети, казкових персонажів. І в тому є величезна цінність для розвитку уяви! Не сумуйте з дитиною, якщо перші фігурки виявляться незграбними; з кожним разом вони виходитимуть дедалі кращими. Зрештою дитина може створити власний казковий світ з фігурок!
5. «На що це схоже?» Зазвичай у цю гру грають матусі з дітьми на зупинці громадського транспорту: разом розглядають хмарки на небі, гадаючи, на що вони схожі. Так само можна уявляти, на що схожі тіні, калюжі, крони дерев… А вдома можна запалити свічку, вилити віск у воду та пофантазувати, на що схожа застигла пляма!
6. «Паперові фігурки». Для цієї гри знадобиться зібгати аркуші паперу та перев’язати нитками — ось і готові м’ячики! З них, як з елементів конструктора, можна складати будь-що. Зшивайте чи склеюйте їх і таким чином робіть фігурки химерних звірят, придумуйте новий дизайн звичних предметів. Можна додати намистини чи ґудзики замість очей та рота, і зробити сніговика. А можна прикрасити шари яскравими стрічками, блискітками та додати петельку — і готова прикраса для кімнати!
7. «Стара казка на новий лад». Оберіть будь-яку відому казку, наприклад, «Червона Шапочка» чи «Колобок», і пофантазуйте на її тему разом з дитиною. Спочатку вигадайте для тих самих героїв інший фінал, чи взагалі інший сюжет. Потім у класичному сюжеті замініть героїв на власні образи: наприклад, Червону Шапочку на хлопця з м’ячиком, а Вовка — на жирафа. Третій варіант — уявити, що було б, якби ті самі герої мали інший характер, ніж у класичному варіанті: Червона Шапочка була вередливою та задерикуватою, а Вовк інтелігентним та поважним… Як змінився би розвиток подій?
8. «Казки про звичайні речі». Ганс Крістіан Андерсен довів усьому світу, що можна складати чудові казки про звичні речі: іграшкового солдатика, новорічну ялинку, старий м’яч… Ви можете підхопити цю традицію! Запропонуйте дитині вигадати казки про улюблену іграшку, про капелюх, про книжкову полицю — чим дивніше, тим краще! І запишіть ці казки. Через багато років ви з дитиною перечитаєте їх з величезним зацікавленням.
9. «Чарівна ниточка». У присутності дитини візьміть ниточку завдовжки 30–40 см, вмочіть у розведену водою фарбу, довільно опустіть на аркуш паперу. Притисніть зверху іншим аркушем. Потім роздивіться з дитиною відбиток від нитки та пофантазуйте: на що він схожий? Як його можна домалювати?
10. «Незаселений острів». Подібно до Робінзона Крузо чи шукачів пригод з «Таємничого острова» Жуля Верна запропонуйте дитині пограти у мандрівників, які опинилися на незаселеному острові. Уявляйте, який це острів, що на ньому потрібно зробити: побудувати будинок, сплести килимок з місцевих рослин тощо. Ця гра стане чудовим приводом з’ясувати безліч деталей (наприклад, як саме плести килими?) та поглянути на звичний домашній побут інакше.