Книги для гармонійного розвитку Вашої дитини

12 психологічних блоків, що ми необачно закладаємо дітям. Частина 1

Психотерапевти Боб і Мері Гулдінґ звернули увагу, що у різних людей знову і знову виявляються дванадцять заборонних тем. Вони передаються від батьків до дитини невербально. Ми розібрали їх, ділимось з вами своєю знахідкою, аби ви не нашкодили психічному здоров’ю своєї дитини.

НЕ існуй!

Трапляється, що з появою дитини, один із батьків почувається обділеним. Йому бракує уваги, він починає вбачати у дитині «конкурента». Це капризує наша внутрішня «Дитина». І як би ми не любили свою дитину, не робили все для її щастя, наші невербальні сигнали дають їй зовсім іншу інформацію — я заважаю, я не маю існувати.

Але ми можемо і відкрито про це заявляти, застосовуючи фізичну силу до дитини. Несучи у собі заборону на існування, ми дуже швидко звикаємо до компромісних рішень: «Я буду далі жити, доки…». А що стоїть після трьох крапок — кожен обирає сам.

НЕ будь собою!

Заборона бути собою накладається на дитину, коли батьки з якоїсь причини не приймають її безумовно. 

  • Чекали на хлопчика, а народилася дівчинка;
  • дитина «не відповідає» очікуванням батьків;
  • інші діти завжди здаються розумнішими, спритнішими, гарнішими;
  • молодшу дитину порівнюють зі старшою і т. ін.

З такими настановами дитина житиме та дорослішатиме. У майбутньому вона постійно намагатиметься бути «такою, як потрібно», «зручною» для когось. Тож якщо ви маєте проблеми стосовно прийняття своєї дитини, радимо почитати книгу Світлани Єфременкової «20 важливих навичок, які допоможуть підготувати дитину до життя». У ній запропоновано вашій увазі інформацію для самостійної роботи батьків стосовно прийняття дитини. 

НЕ будь дитиною!

Внутрішня «Дитина» живе у кожному з нас. Якщо вона конфліктує зі справжньою дитиною, то напруження починає зростати. Ми починаємо говорити власним дітям: «Ти вже дорослий!» або «Дорослі хлопці не плачуть!». Також заборона бути дитиною накладається у родинах, де часто трапляються конфлікти. Коли мама й тато кричать одне на одного, дитина вважає себе винною у цьому, адже поблизу більше нікого немає. Вона зарано починає брати на себе роль дорослого, намагаючись розв’язувати проблеми. 

НЕ дорослішай!

Так чи інакше, але всі батьки бояться тієї миті, коли дитина подорослішає і почне від них віддалятися. Усім хочеться, аби маленька донька чи син лагідно їх обіймали, завжди всюди перебували поруч, усе їм розповідали. 

Інший варіант накладання заборони дорослішання стосується теми сексуальності. Особливо це стосується батьків доньок, які помічають зміни у зовнішності дитини. Заради бажання захистити її, вони невербально програмують її не бути такою, приховувати свою жіночність та сексуальність. Через це на прийом до психологів досить часто приходять невпевнені у собі дорослі жінки, які не почуваються гарними.

Чи знайомі вам ці заборони? 

Можливо, якусь з них ви перейняли від батьків?

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ:

 



Зворотній дзвінок



Нажаль Ви не можете одночасно купити електронну та друковану версії книг. Завершіть будь ласка купівлю одного виду товару, а потім перейдіть до іншого. Дякуємо!