Сьогодні батькам із дітьми потрібно навчатися гратися разом. Адже здебільшого хлопчики та дівчатка мають удосталь іграшок і розваг, їх неможливо чимось зацікавити, а у звичайні ігри більшість просто не вміють гратися. А батьки в свою чергу не люблять грати зі своїми дітьми, завжди не мають на це часу, «відкупляються» мультфільмами та комп’ютерними іграми.

Важливість емоційного зв’язку матері та дитини

За словами деяких психологів, діти 3–5 років повинні грати не лише між собою, але і з мамою. Коли хлопчики та дівчатка граються в колі собі подібних, дорослі не потрібні (хіба що необхідно наглядати за ними неподалік, аби нічого поганого не сталося). Якщо вам пощастило, ви «мама-енерджайзер», у вас у середині не зникла «внутрішня дитина», ви із задоволенням граєте із дитиною, то це дуже добре, адже можете налаштуватися на одну хвилю зі своїм малюком. Але якщо ви доросла та серйозна людина, не відчуваєте близькість із сином чи донькою, не знаєте, як та у які саме ігри можна з ними грати, то варто подумати про те, що ви втрачаєте емоційний зв’язок із ріднесенькою людиною. А це неприпустимо і спричинить чимало неприємностей у вихованні дітей.

Але ніколи не сваріть себе за те, що ви не масовик-витівник, і вам сумно та нецікаво гратися з дитиною. Адже відчуття провини перед своїм малюком ще більше ускладнюватиме взаємини між сином (донькою) та мамою. Деякі батьки вважають, що будь-яка гра — це лише для маленьких. Татові гратися з дитиною також корисно, проте гра з матусею має бути невіддільною частиною дитячого життя. Адже саме в грі налагоджується емоційний зв’язок матері та дитини. І це дуже важливо для подальшого зростання сина чи доньки. Особливо це стане помітно в підлітковому віці, матері з дитиною буде легше налагодити контакт та уникнути безліч конфліктів. А для цього цей емоційний зв’язок потрібно підтримувати та налагоджувати змалечку  у найпростіший спосіб — гру.

Гра з дитиною — веселощі та користь

Коли йдеться про гру з дитиною, перше, про що думає більшість матусь: «Я повинна погратися з малюком, бо треба ж приділяти увагу своїй дитині! Що я за мати така? Мені нецікаво гратися з ним! І дійсно, мені легше дати йому планшет з іграми, увімкнути мультфільми, аби знову не надокучав мені!» А якщо дітей кілька? Насправді ж, гра з дітьми може бути веселою та корисною. Коли у мами є близькість з дитиною, вона її легко розуміє, відчуває, тоді думка про гру із сином чи донькою викликає у неї радість та ентузіазм.

Будь-яка гра — це емоційна мова з дитиною. Це можливість раз за разом відчути контакт зі своїм малюком. Це можливість відчути, що ти любиш і тебе люблять. Деякі мами взагалі не замислюються про подібне, не надають грі якогось особливого значення, аби «заховати» від себе та від інших відсутність емоційного зв’язку та близькості з дитиною. І якщо це дійсно так, то чи замислювалися ви, як збираєтеся все-таки цей зв’язок налагоджувати? Хтось уважає: «Доглядаю, годую, одягаю, купаю, навчаю… Коли ще гратися? Нехай дитина хоч щось самостійно робить! А я матиму час на відпочинок». А насправді, усе можна сумістити. Як це зробити?

1. Граючись розвиваємося вдома. Можна читати казки, малювати, ліпити щось із пластиліну та навчатися літер, але ви ніколи не зрозумієте ставлення дитини до прочитаного чи до намальованого. І не зможете налагодити зв’язок, якщо після таких занять не пограєтеся, або заняття не проведете в легкій ігровій формі. Наприклад, дитина-вчитель чи вихователь читає казку мамі, як маленькій учениці. Це з дорослими можна обговорювати прочитане. З маленькими дітьми інколи розмови не працюють, бо найзрозуміліша мова для них —– це гра.

2. Граючись займаємося господарськими справами. Можна займатися якоюсь справою: готувати їжу, прасувати білизну чи прибирати. Але лише дорослі можуть розмовляти одне з одним, щось роблячи. А дитині потрібно знову-таки гратися під час таких спільних справ, аби налагоджувався емоційний зв’язок між мамою та дитиною. «Зараз ця велика ганчірка зануриться у відро і ти побачиш дива — брудну підлогу вона перетворить на чисту!»  

3. Граючись робимо прості повсякденні справи (умиваємося, одягаємося, їмо). Якщо ви формально, без емоцій годуватимете дитину, мовчки купатимете й одягатимете, то це ніколи не наблизить вас до справжньої близькості та емоційного контакту. Завжди грайтеся, згадайте забавки і прислів’я, вигадуйте цікаві сюжети.

Потрібно відчувати свою дитину, розуміти її інтереси та прагнення. Матусям слід навчитися вигадувати такі ігри, що можуть зацікавити саме вашу дитину в певний час. Тоді усі справи проходитимуть весело й з користю. Не переймайтеся, якщо щось не виходить, коли дитина нервує, не звертає уваги на ваші зусилля. Експериментуйте, добирайте різноманітні ігри, вигадуйте свої, та тримайтеся з дитиною подалі від телевізорів, планшетів і комп’ютерів.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: