Книги для гармонійного розвитку Вашої дитини

5 небезпечних методів виховання, що знищують у дитині особистість

Звісно, усі батьки люди, а не машини, і виховують дітей не за якоюсь суворою єдиною однаковою системою. Навіть якщо всі будуть намагатися дотримувати однієї моделі виховання, вона у кожного різнитиметься. Адже все залежить від характеру батьків й індивідуальності дитини.

Деякі підходи до виховання, за словами психологів, можуть нашкодити дитині, тому про них слід знати. А як ви виховуєте свою дитину?

Сьогодні більшість мам і татусів, начитавшись інтернет-форумів та переглянувши телепередачі, де виступають медики, психологи та інші експерти, занадто почали піклуватися про здоров’я дитини та розвиток. Але здебільшого зовсім не переймаються тим, якою людиною виросте дитина. Розгляньмо основні неправильні методи виховання дітей, що пригнічують особистість і внутрішнє «я» дитини.

1. Надмірне опікування дитини. Це найсумніший приклад виховання. Тут про самостійність, особисте «я» у дитини не йдеться. Усі рішення ухвалюють мамо чи тато. Батьки постійно надмірно бояться за дитину, хвилюються, не дозволяють робити нічого самому аж (в кращому випадку до 18-ти років). Таким чином батьки (частіше, мати) контролюють абсолютно все навколо дитини. Такі мами часто жаліють дитину та оберігають від усіляких неприємностей, не даючи можливості набути особистий досвід. У такому випадку, у дитини навіть немає шансів робити що-небудь самостійно. До речі в майбутньому, це може призводити до того, що вже доросла людина у віці 30–40 років усе ще бігатиме за порадами через кожну дрібницю до батьків. Так і не зможе визначитися, чого від життя хоче, ким мріє працювати тощо. Крім цього, через це можуть виникнути істотні труднощі в спілкуванні з протилежною статтю.

2. Авторитарне виховання. При ньому в сім’ї дитину контролюють, обмежують і зневажають. Також украй недалекоглядний підхід, бо ваша дитина зростає в умовах жорстких рамок і не в змозі оцінити наслідки власних дій. А отже, в майбутньому така дитина не здатна буде щось робити самостійно, банально через страх, що без команди зверху та контролю, нічого не вийде. У дитини розвивається суперечливий, складний характер, що особливо «виходить боком» батькам у підлітковому віці. Отже, такий підхід у вихованні напевне не сформує гармонійну особистість.

3. Непослідовне виховання. За такого виховання дитині доводиться дуже складно, тому що тут є вседозволеність, що теж не дуже сприятливо позначається на особистості дитини. Оскільки виховання батьків відбувається в стилі: «Хто в ліс, а хто — по дрова» і кожен дотримує своєї лінії, то у дитини немає почуття стабільності та захищеності, вона зовсім не відчуває своє «я». Як тут можна говорити про впевненість та внутрішнє «я» дитини? Її поступово знищують батьки. Дитина зростає в постійному стані непорозуміння та тривоги, а це впливає на психічний стан. Який би вчинок дитина не скоїла — один з батьків похвалить, інший — сваритиме.

4. Відчуження від дитини. У такому випадку, батьки абстрагуються від дитини. У пріоритеті стоїть реалізація базових потреб дитини: нагодувати, одягнути, вилікувати. З боку батьків про внутрішній світ дитини зацікавленості немає. Сьогодні таким татові й матері байдуже щодо успішності дитини в школі, а завтра дитина не захоче вчитися зовсім. Природно, що такі батьки нічого не знатимуть про інтереси дитини. Звісно при такому підході у дитини є певна свобода дій і можливий розвиток деякої самостійності, але поки це не заважає батькам. Щойно дитина починає заважати, відразу, щоб швидко усунути перешкоду на шляху, батьки починають кричати, сварити та навіть ображати. Такі діти безумовно мають всі шанси стати самостійними й сильними особистостями, домогтися чогось у житті, проте все це робитимуть з часткою агресії й ненависті до людей. Людина постійно почуватиметеся зайвою в соціумі. Чи буде така дитина щасливою в майбутньому?

5. Уседозволеність та потурання з боку батьків. Це також не сприяє розвитку самостійності у дітей. При такому «не вихованні» дозволено все, батьки прагнуть задовольнити всі бажання ненаглядної дитини. Звісно в такому випадку дитині просто нічому бути самостійною, адже все за неї вирішують батьки. Крім усього іншого у таких дітей розвивається егоїзм, адже батьки дають їм зрозуміти, що весь світ належить їм.

Обов’язково зверніть увагу, чи немає у вашій родині таких моделей поведінки? Єдиний правильній шлях — це гармонійне виховання. У таких сім’ях батьки турбуються про баланс у сім’ї в усьому. Мати та батько ставляться до дитини з розумінням, але потребують від дитини поваги до себе. Головною особливістю в такому вихованні є любов до дитини! Турботливі батьки завжди пам’ятають, що дитина сама по собі вже є унікальною, отже, не потрібно тиснути на неї та намагатися змінити її характер. Необхідно знайти особливий підхід і приймати дитину такою, як вона є.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ:

 



Зворотній дзвінок



Нажаль Ви не можете одночасно купити електронну та друковану версії книг. Завершіть будь ласка купівлю одного виду товару, а потім перейдіть до іншого. Дякуємо!