Будь-який психолог пояснить про важливість поваги до особистих кордонів дитини та надання їй самостійності; але коли дитина три години грає на планшеті та з’їдає всю коробку цукерок одразу, то доводиться вживати заходів. Довгі нудні вмовляння зі спробами не зірватися на крик зазвичай завершуються образами чи голосінням. Як же домогтися від дитини потрібної поведінки і не перетворитися ані на диктатора, ані на ганчірку, думка якої нікого не цікавить? Матусі діляться своїми секретами!

1. Почекати. Дитина у шість років уперто не хоче причісуватися чи не може зав’язати шнурки. Скільки триватимуть ці щоденні сварки? Зачекайте — можливо, за кілька місяців, а можливо, наступного року вона раптово почне робити все сама, без нагадувань.

2. Обнулити досвід. Працює, коли потрібно змінити укорінену звичку (наприклад, кількагодинні ігри на планшеті). Місяць відпочинку на дачі чи у іншому новому середовищі без гаджетів — і після повернення буде значно легше встановити нові правила.

3. Прибрати спокусу з поля зору. Якщо дитина не в змозі припинити їсти цукерки, а запас солодощів, розрахований на тиждень, зникає за два дні, є простий, хоча і радикальний вихід: не тримати вдома солодкого. У гостях можна, на вулиці інколи, але якщо куплена шоколадка щезне у дитині за один прийом, іноді простіше не купляти.

4. Не брехати. Замість фальшивого: «У мене немає із собою грошей» краще чесно сказати: «Я не хочу купляти тобі чергову машинку, бо на такі покупки непомітно витрачається багато грошей, а мені ще потрібно оплатити твій дитсадок».

5. Не відчувати провину. Іноді, вимагаючи від дитини прибрати чи ще щось таке, що нам самим не подобається, ми почуваємося начебто винними у примусі. Але діти сприймають подію саме так, як ми її подаємо: якщо братися за віник з гримасою, вони вважатимуть прибирання жахливим, а якщо з ентузіазмом — сприймуть як розвагу.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: