Книги для гармонійного розвитку Вашої дитини

5 швидких методів, що допоможуть не кричати на дитину

Крик — це емоційний сплеск. Це наш спосіб позбутися тиску, коли відчуття гніву, роздратування чи іншого негативного відчуття сповнюють нас. Уміння контролювати себе та свої емоції — одна з навичок емоційного інтелекту. Тож ми пропонуємо 5 методів, які допоможуть вам стриматися та не нагримати на дитину, коли почуття беруть над нами гору. 

Познайомтеся зі збудниками своєї агресії

Ми не можемо підвищувати голос просто так. Крик — це як відлуння, коли певний  подразник влучив прямісенько у ціль. Тож ваше перше завдання: з’ясувати, що саме змушує вас злитися. Ви запізнюєтеся на роботу, через те що дитина тривалий час збирається? Малюк улаштовує істерики у супермаркеті? Не встигаєте зробити заплановані справи, бо вам довелося півдня прибирати оселю? Проаналізуйте своїх емоційних кривдників і спробуйте знайти шляхи, як не пробудити їх наступного разу.

Дайте жовту картку

Жовта картка — це попередження. І не тільки у футболі вона може спрацювати, але і у вихованні. Коли ваше емоційне напруження лише починає загострюватися — попередьте про це дитину. Так вона психологічна буде готовою до того, що ваш настрій зміниться. До того ж, якщо після першого попередження ситуація не зміниться і ви таки вибухнете децибелами, у дитини сформується певний причинно-наслідковий зв’язок. І у наступні рази «жовта картка» може зупинити вибух ще на початку його активації. 

Візьміть тайм-аут

Якщо ви відчуваєте, що емоційний збудник таки знайшов шлях до ваших почуттів, то просто зробіть паузу. Знайдіть спокійне місце, де ви зможете побудити на самоті. Уміння заспокоюватися та повертатися до рівноваги — це навичка не проста. Але спробуйте віднайти спосіб екстреного самозаспокоєння:   

  • повільно полічити до 10;
  • глибоко дихати;
  • заземлитися (спертися долонями на рівну поверхню: стіну, стіл тощо);
  • випити стакан води повільними ковтками і т. ін.

У такий момент ваша головна мета: попередити емоційний зрив на близьку людину.

Попрацюйте над власними очікуваннями

Які тільки емоції ми не відчуваємо, коли реальна картинка зовсім не така, як ми малювали її у своїх очікуваннях! Ви мріяли про сімейний відпочинок, веселі купання у морі, прогулянки по набережній та веселощі, веселощі, веселощі… А насправді отримали сімейний відпочинок, «Ні, мамо, я не хочу купатися з колом!», «Мамо, купи мені цю мавпочку!», а ще сльози, істерики, негативізм і перекочування з риданнями навзрид по тій самій набережній. Тож у цьому випадку  захистити ваш емоційний стан допоможе просте правило — жодних очікувань. Будьте готові, що з дитиною будь-якої хвилини все може піти зовсім іншим шляхом. 

Умійте перепрошувати

Якщо вже так сталося, що дитина потрапила під вашу «гарячу руку» і ви на неї нагримали — умійте знайти сили, аби перепросити. Діти не вміють довго ображатися. Уже незабаром вони забудуть, що ви не стрималися. Але важливо проговорити ситуацію та пояснити маленькій особистості, чому так сталося. Адже ми не лише самі вчимося емоційного інтелекту, але і передаємо свої знання малечі. Ба більше, ви разом можете знайти шлях, що допоможе у майбутньому оминати такі ситуації та більше не сваритися.

 



Зворотній дзвінок



Нажаль Ви не можете одночасно купити електронну та друковану версії книг. Завершіть будь ласка купівлю одного виду товару, а потім перейдіть до іншого. Дякуємо!