Підліток грубить, кричить через дрібниці, відмовляється вчитися і тікає гуляти кудись без попередження… Усе це нормальні, хоча й дуже неприємні явища підліткового віку, бо батьки прагнуть одного, а їхні діти — зовсім іншого. Кожен переконаний, що знає краще. Як дійти згоди і не втратити родинну близькість?

Є фрази-маркери, з яких майже гарантовано починається скандал. Які саме полярні інтереси зіштовхуються в ці моменти?

«Я краще знаю, що мені робити!»

Через брак досвіду підліткам здається, що вони все розуміють краще дорослих. І тому мають право на незалежність, тобто самостійно вирішувати, де і скільки гуляти, як одягатися та чим займатися.

Батьки ж знають, що дитина ще не здатна передбачити наслідки своїх вчинків. Щоб уберегти її від можливих проблем, намагаються контролювати її дії.

«Нащо мені взагалі це потрібно?»

У юності, у момент перегляду засвоєних норм та правил, людина починає замислюватися: «Нащо все це?». Пошук сенсу охоплює глобальні питання: нащо жити, куди все веде, що є добром та злом… Якщо життя є суцільним безглуздим порпанням, нащо ці муки з екзаменами та вищою освітою?

Батьки ж давно забули про пошук сенсу та інші «високі матерії» — не до того в потоці життєвих справ. І постійно нудно нагадують про найближчі буденні справи.

«Ви мене взагалі не розумієте!»

Підлітки надзвичайно зосереджені на собі, на нових почуттях, що в них виникають. І їм дуже важливо висловити свої почуття, повідомити про своє існування навколишньому світу, домогтися від нього визнання. Той факт, що світу загалом байдуже, болісно вражає.

Батьки (просто з безсилля!) продовжують повторювати одні й ті самі напучення щодо поведінки.

«Мені взагалі байдуже, що буде завтра»

Відчуття часу підлітків відрізняється від дорослого, бо ми прожили значно більше. Підліткові байдуже, що там станеться через 30 років, особливо якщо ВІН завтра не прийде на побачення. А 25 — це пенсійний вік, після якого життя припиняється.

Батьки знають, що ВІН далеко не останній на Землі, натомість освіту здобути важливо. Але навіть якщо ми впевнені, що підліток переймається через дрібниці, казати це не слід. Тим паче, що це не так.

«Ви мені взагалі ніхто»

До 11–12 років дитина покірно засвоює правила і віддзеркалює поведінку оточуючих. У підлітковому віці вона «розбиває віддзеркалення», прагне критично переосмислити всі правила і зрозуміти, хто є саме вона, без батьківського впливу. Для цього від сім’ї потрібно триматися якнайдалі.

Батькам, які нещодавно вчили дитину ходити та розмовляти, були для неї всім, тяжко пережити віддалення того, кого вони звикли вважати «частиною себе». Але зараз потрібно не тримати, а відпустити і бути готовим завжди підтримати.

«Краще б навчався, а не займався дурнею!»

Це, на відміну від попередніх висловлювань, фраза дорослого. Батьки хочуть, щоб дитина здобула освіту, гідно заробляла, а для цього слід дуже наполегливо вчитися. Все це так, але вони забувають дещо дуже важливе.

Підліток шукає себе, а це буквально друге народження — духовне. Який він справжній? Чи потрібний комусь він справжній? Самоідентифікація є його найважливішою метою зараз, і називати її дурнею — це тільки відштовхувати. І це зовсім не дурня: розібравшись у собі, підліток зможе знайти сферу життя, у якій досягне найбільших успіхів.

Подолати всі ці розбіжності можна. Дотримуйте таких правил.

Пам’ятайте, що дорослий тут — ви. І тільки ви можете протиставити емоційності підлітка спокій та розсудливість.
Припиніть говорити, почніть слухати. Як не хотілося б донести дитині свою цінну думку, стримайте цей порив. Уважно слухаючи, ви не тільки дізнаєтеся більше про свого підлітка, але й зміцните довіру до себе.
Поважайте психологічні кордони підлітка та тримайте свої. Якщо ви не дуже чітко уявляєте, де ці кордони проходять, або не змінювали їх з початкової школи, саме час обговорити цю тему.
Поважайте інтереси підлітка. Звісно, ви не зобов’язані захоплюватися його улюбленим виконавцем, але спокійне прийняття смаків іншої людини є відмінною рисою дорослого.
Знайдіть спільну справу. Щось цікаве вам обом, що об’єднувало б регулярно на деякий час (наприклад, спільні заняття спортом). Сімейні традиції — також гарний варіант.
Не критикуйте. Порівняйте фрази: «Ти виглядаєш як шльондра в цій міні-спідниці!» і «Справа твоя, але мені здається, ця спідниця тобі не личить». Просте висловлювання власної думки ефективніше за нищівні атаки.
Чітко обговоріть хатні обов’язки. І не в ультимативному форматі «ти миєш посуд щодня!», а дійдіть згоди. Підліток повинен знати, що від нього чекають, і завчасного погодитися на це.
Обговорюйте справи на сімейній нараді. Це стосується проблем і дорослих, і дітей. Діти можуть дати чудову пораду — дослухайтеся до них!
Пам’ятайте, що цей період скінчиться. Ваш підліток подорослішає, і швидше, ніж здається.

6 фраз, через які напевне почнеться скандал з підлітком, і цілих 9 способів його уникнути!