Традиції різних народів позначаються і на їхніх методах виховання. Звісно, не всі звичаї іноземних культур доречні у нас, але деякі знахідки зарубіжних батьків варто взяти до уваги!

•        Італія: не потурати дитячим істерикам. Як би італієць чи італійка не любили свою дитину, у разі її істерики вони не поспішатимуть виконувати дитячі забаганки. У цей час вони спокійно перебуватимуть поруч з дитиною, доки вона не зрозуміє, що така поведінка недоречна.
•        Полінезія: старші діти як няньки. Полінезійці вважають, що таким чином старші діти стають більш самостійними та комунікабельними, краще підготованими до дорослого життя.
•        Франція: розмова з дитиною на рівних. Жодних сюсюкань — французи спілкуються з дітьми так само, як з дорослими, і таким чином демонструють визнання їхньої особистості.
•        Данія: якомога більше свіжого повітря. У середньому 120 днів на рік у Данії дощить, клімат цієї країни вологий та похмурий — але це не перешкода для данців! Їхні діти проводять дуже багато часу на свіжому повітрі, зміцнюють здоров’я та позбавляються стресу. До речі, одягаються вони доволі легко, дітей не перекутують.
•        Японія: неймовірна самостійність. П’ятирічні діти тут гуляють без нагляду, і навіть їздять на навчання в іншу частину міста! Природньо, що вони виростають у сильних, цілеспрямованих, упевнених у собі дорослих. Хоча, іноді, їм бракує родинного тепла.
•        Британія: проти хвалькуватості. Матусі тут не вихваляються успіхами своїх дітей. Скромність разом з увічливістю є надзвичайно важливими чеснотами, на думку британців, тому вони всіляко прищеплюють їх власним дітям.
•        Аргентина: не відмовлятися від ігор заради сну. Нічого поганого немає в тому, щоб лягти спати пізніше, якщо ввечері запланована цікава гра чи вечірка — так уважають аргентинці. Урешті-решт, виспатися можна й на вихідних, а жити потрібно сьогодні!

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: