Усі батьки час від часу стикаються з дитячими істериками. Але коли такий стан переростає у справжню агресію, стає вже зовсім непереливки. Дитина може битися, кусатися, обзиватися, сваритися і зовсім не йти на компроміс. Здається, що ви зайшли у глухий кут виховання…

Як у дитини проявляється агресія? 

Для початку потрібно зрозуміти: коли агресія — це не нормальна поведінка, а коли — нормальне явище.

Коли дитина маленька, проявляти інколи агресію цілком нормально. Так вона впорається зі своїми емоціями. Однак дорослішаючи, вона вже має навчитися контролювати свої «швидкі» емоційні реакції. Щоб допомогти їй у цьому, потрібно розуміти ознаки агресивного стану та поведінки.

  • Заподіяння фізичної чи емоційної шкоди іншим. Це може бути словесна образа чи фізичне насильство.
  • Проблеми у стосунках з батьками, однолітками, однокласниками тощо.
  • З’явлення дратівливості та неспокійності.
  • Вихід з-під контролю може призвести до небезпечності для соціального середовища.

Ви маєте виявити та зрозуміти, що зумовлює дитину так почуватися. Так ви зрозумієте, як допомогти їй.

Причини виникнення агресії у дитини 

  • Перші бійки та сварки трапляються, коли дитина ще зовсім маленька. У період кризи трьох років агресія може проявлятися частіше. Але це нормально, потрібно лише ознайомитись з особливостями цього віку.
  • Ми всі знаємо приказку: «Найкращий захист — напад». Тож дитина може агресивно реагувати, якщо у неї забрали іграшку або образили.
  • Усе, що відбувається у родині, — і хороше і погане, діти сприймають стосовно себе. Вони вважають, що саме через них батьки сваряться. Звідси і агресія.
  • Цькування у садочку чи школі може дуже негативно впливати на дитину. Коли її почуття так грубо порушують, виникає агресивна поведінка. До того ж, потрібно вміти постояти за себе та дати відсіч забіяці.
  • Жорсткі методи виховання також можуть спричинити агресію. Коли на дитину кричать, сварять, застосовують фізичну силу, то це спричиняє накопичення негативного напруження, що згодом дитина «виплескує» за допомогою агресії.
  • «Не біжи, не роби це, не чіпай…» Дитині набридає постійна заборона, адже вона хоче бігати, стрибати, кричати. Тож якщо вже щось забороняєте, пояснюйте дитині свої наміри.
  • Неприйняття. Дитина не так зав’язує шнурки, не так говорить, не так усе робить. Батьки повсякчас навчають дитину робити все належним чином. Подорослішавши, дитина може сприймати такі вказівки гостро, відповідаючи агресією.

Якою б не була причина дитячої агресії, усі відповіді ви знайдете в емоційному стані дитини. Допоможе його пізнати книга «Дитина у світі емоцій», у якій ідеться про особливості розвитку емоцій у дітей від 0 до 18 років.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: