Книги для гармонійного розвитку Вашої дитини

Адаптація в дитячому садочку: як уникнути сліз?

Ви замислювалися коли-небудь, чому одні діти щоранку влаштовують істерики і не хочуть йти до садка, а інші з першого дня охоче крокують до дітей?

Найпоширеніша думка батьків — усі діти різняться за характером. Звісно, так легше сказати і чекати, коли дитина поступово звикне до нових умов. Та навіщо ж піддавати стресу малюка, коли можна пом’якшити адаптацію до садочка?

Що відчуває дитина?

На жаль, діти не можуть чітко пояснити свої почуття, але ми можемо припустити, що коїться в маленькій голівці першого дня відвідування садочка. По-перше, це певний страх, оскільки для малюка все є незнайомим, а ще через те, що дитина не розуміє, навіщо її сюди привели. Постають безліч думок через невизначеність: а може, мене вирішили залишити, бо я неслухняний; може, я набрид або заважаю, бо вчора мама сварилася на мене; тут усе таке незнайоме і я не знаю, куди йти і що робити тощо. У цей час дитина гостро відчуває сум за рідною домівкою, вона хоче повернутися туди, де їй комфортно і затишно.

Малюкові всі здаються ворожими. Він ще не вміє знайомитися з іншими дітьми. Він ще не готовий відірватися від мами і ховається за неї, дивлячись з-під лоба на виховательку. Аж ось мама йде, відштовхує дитину від себе, обіцяє повернутися, але чомусь малюк не вірить їй. Отже, у нього є підстави не довіряти. Можливо, колись мама не дотримала своєї обіцянки, а діти добре це запам’ятовують. Батьки здатні змінити сприйняття дитиною садочка. Необхідно із самого малку готувати малюка до того, що одного разу він ходитиме в садок, розповідати йому про це у вигляді казки.

Як не зіпсувати ставлення дитини до садочка?

Щоб уникнути проблем з адаптацією дитини до садка, стежте за собою: чи достатньо ви часу приділяєте своїй дитині, чи не залякуєте ви малюка тим, що у разі поганої поведінки ви віддасте його в садок. Знаходьте час на спілкування з малюком, не поспішайте його швидше віддати в садок. Дорогою більше розмовляйте, на прощання обійміть і поцілуйте, обов’язково скажіть, що ви повернетеся ввечері. Не намагайтеся заспокоїти дитину, яка плаче, обіцянками, що ви нікуди не підете, адже це не правда. Діти гостро реагують на брехню.

Як запобігти плачу в садочку?

У перший рік життя. Щойно малюк навчився розуміти вас і сприймати оточуючих, звертайте його увагу на інших діток. Привчайте дитину знайомитися, говорячи спочатку за нього: «Привіт! Як тебе звуть? Пропоную дружити!». Поступово малюк звикне, а коли навчиться говорити, уже знатиме, як реагувати на дітей на майданчику. Такий прийом добре розвиває комунікабельність і товариськість у дитини. Навчіть дитину грати в спільні ігри, ділитися, відстоювати свої інтереси.

За рік чи півроку. Створіть позитивний образ садочка. Розповідайте про те, що в садку цікаво, весело і багато іграшок.

За два-три тижні до першого походу в садок. Ознайомтеся із самою будівлею і територією садка. Огляньте із захопленням дитячі майданчики, розкажіть, як ваш малюк на них гратиметься разом з іншими дітьми.

За тиждень до першого дня в садку. Попросіть дозволу погуляти на майданчику, зайти в групу, походити коридорами. Для дитини це знайомство дуже важливе. Познайомтесь із майбутньою вихователькою. Погуляйте з майбутніми одногрупниками на майданчику.

Перший день у садочку. Ми говоримо зараз здебільшого про почуття дитини, але ми розуміємо, що ви, батьки, теж хвилюєтеся. Та ви дорослі, уже можете володіти собою. Налаштуйтеся позитивно і спробуйте «відпустити» дитину емоційно. Іноді причина дитячих сліз у садку — небажання батьків відпускати малюка. Дитина відчуває, що мама ось-ось сама готова розплакатися. Переконайте себе, що в садочку дитині комфортно, весело та її не ображають.

Увечері похваліть малюка за те, який він уже дорослий і зміг сам гратися, обслуговувати себе.

Обнадійливі слова. Сказати щодня зранку, що ви обов’язково повернетеся — чудово, але намагайтеся надати дитині постійне почуття того, що вона потрібна. Тому ввечері після садочка не бійтеся проявити емоції та міцно обійняти свого малюка, адже ви так сумували одне за одним і вам стільки потрібно розповісти.

Не влаштовуйте допит на зразок: «Що ти їв? Чи ти спав? Чи ти нікого не образив?». Запитайте, як минув день. Розкажіть про свій, чим ви займалися, і звісно ж, як ви сумували за дитиною. Поцікавтеся, що дитині сьогодні найбільше сподобалося, а що ні. Те саме розкажіть про себе. Мине небагато часу, і дитина сама запитуватиме вас, а це добре вміння для розвитку мовлення.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ:

 



Зворотній дзвінок



Нажаль Ви не можете одночасно купити електронну та друковану версії книг. Завершіть будь ласка купівлю одного виду товару, а потім перейдіть до іншого. Дякуємо!