Ось ці слова:

— Ти із цим упораєшся.

Якщо дитина нервує, переживає, що нічого не виходить, розкидає речі.

— Моя гарна, я знаю, ти із цим упораєшся.

У дитини хвилинна слабкість, вона кричить, що ненавидить гурток, що не буде його відвідувати, що їй усе набридло…

—Синку, я знаю, ти із цим упораєшся.

Ці слова, сказані дитині спокійним, добрим, упевненим тоном у важку хвилину, у хвилину емоційної слабкості, розгубленості або тривоги — неоціненна підтримка, що ви можете дати їй.

Трапляється, коли діти хочуть видатися нам безпомічними, щоб ми зробили за них те, що вони вже цілком можуть робити самі. І тут також стануть у пригоді ці слова.

— Я певен, що ти із цим упораєшся, моє сонечко.

А ще, дуже корисно мовчки (не вголос) нагадувати собі ці слова, коли вам хочеться втрутитися в те, що дитина робить, на вашу думку, неправильно. Просто говоріть собі:

— Він із цим упорається.

Тому що потрібно вміти зупинитися вчасно, щоб дитина могла набути власний досвід шляхом проб і помилок, самостійно правильно розв’язати конкретне завдання,  знайти вихід зі скрутної ситуації (звісно, якщо ситуація не загрожує її безпеці й здоров’ю).

Згодом, ці слова стануть внутрішнім голосом вашої дитини й у важку хвилину ваш голос зазвучить у її свідомості, як її власний, і вона сама собі зможе сказати:

— Я з цим обов’язково впораюся.

І це саме те, чого так багатьом з нас, дорослих, бракує — віри в себе, свої сили, упевненості, сміливості, рішучості, сили духу.

Зараз ми можемо закласти цю віру в себе в наших дітей.