Майже всі знають, що гра є основним видом діяльності дитини у дошкільному віці. Але чому так, якою є їхня користь? Чому «варити суп» з мозаїки та пластиліну наразі важливіше, ніж учитися готувати справжню їжу, а грати у магазин з «грішми»-листочками краще, ніж рахувати справжні гроші?

Після кризи 3-х років дитина відділяється від мами і починає осмислювати світ дорослих. Спочатку, у молодшому дошкільному віці, вона вчиться предметних дій у грі, у середньому і старшому дошкільному віці відпрацьовує соціальні навички на певних життєвих ситуаціях, дізнається про моральні основи суспільства.

Справжня, «доросла» діяльність малюку недоступна, він ще замалий. Йому потрібна саме модель діяльності, щоб зрозуміти її загальний принцип. У майбутньому це трансформується у вміння розглядати питання нестандартно, знаходити креативні розв’язання проблем.

У психіці дошкільника гра розвиває:

•        довільність поведінки, навички вибору та концентрації на обраній діяльності;
•        почуття (відчувати та розрізняти, що таке радість, смуток, захоплення, жаль, подив тощо);
•        сферу емоційних потреб;
•        вираження емоцій у безпечній формі, емоційну саморегуляцію;
•        мовлення;
•        навички спілкування з однолітками;
•        перші моральні настанови.

Також гра стимулює пізнавальні психічні процеси, що не можливо розвинути простим запам’ятовуванням інформації чи набуттям механічної навички. Оскільки цікавість та винахідливість дедалі більше затребувані у сучасному світі, гра у дитинстві стане запорукою успіху малюка у майбутньому.

Саме тому не варто намагатися прискорити дорослішання дитини, якнайшвидше напхати її знаннями, навантажити заняттями. Жодна навченість не компенсує психічних втрат. Потрібно давати дитині «дозріти», пізнати світ у безпечному ігровому середовищі.

А які ігри полюбляє ваша дитина? Розкажіть у коментарях, яку діяльність малюки «репетують» зараз!