Книги для гармонійного розвитку Вашої дитини

Казки для найменших. Розповідаємо і пояснюємо «дитячою» мовою

Цікаво, чому серед найпопулярніших дитячих казок перше місце посідають «Курочка Ряба», «Колобок», «Ріпка»? Відповідь, звісно, очевидна. Це народні казки. Саме в них — вся мудрість поколінь. Чи потрібна ця мудрість однорічним малюкам або ще меншим, залежно від того, коли ви починаєте ознайомлювати дитину з казкою? Може, для них ці перші і, здавалося б, прості казки ще не зовсім зрозумілі? Адже якщо, вдуматися, маленька дитина хоча й особистість, але ще зовсім примітивна за своїм мисленням і діями. Тоді чому ж ми одразу намагаємося розповідати їм такі складні сюжетні лінії?

Якщо взяти до уваги, що казка допомагає малюкові заспокоїтися, заснути, то звісно можна розповідати будь-яку історію, головне — монотонним тихим голосом. Але якщо ми бажаємо зацікавити малюка, то чому не розповісти йому щось, так само просте, зрозуміле, як і сам малюк? Мабуть, дехто з письменників зумів зберегти у собі дитячу безпосередність і в такому дусі створив казки. Нам, дорослим, вони здадуться зовсім нецікавими. Але спробуйте їх розповісти однорічній чи півторарічній дитині. Навіть діти двох-трьох років зацікавляться ними. Вони будуть багато разів просити вас повторити. Перевірено на власних дітях.

Складне простими словами. Чи могла б вас зацікавити казка, у якій ідеться про трьох кошенят, які ганялися за мишею, жабкою і рибою? Дорослим не цікава розповідь з простим сюжетом, у якій відсутня основна думка. Проте дітям події не потрібні. Вони дослухаються до кожного слова, воно має для них значення. В. Сутєєв, автор відомої казки «Хто сказав “няв”?», помітив цю особливість дитячого мислення і склав на основі цього низку примітивних казок, що, навдивовижу, полюбилися найменшим слухачам. Ви зможете переконатися в цьому, ознайомивши вашу дитину з казками «Троє кошенят» і «Курча та каченя». Вони написані простими словами і за допомогою простих речень, але діти їх слухають із цікавістю.

В. Сутєєв — майстер у простоті викладення оповіді. Його казка «Курча і каченя» просто і доступно описує ці два види птахів. Так само прості речення і звичайні зрозумілі слова зацікавлять малюка, спонукатимуть його до роздумів. А якщо ні, то ви самі можете запропонувати дитині замислитися, наприклад, над тим, чому курча не змогло втриматися на воді. Вам, звісно, доведеться пояснити, чому саме. І ці знання можуть бути першими в пізнанні дитиною тваринного світу.

ed56d673642000dd22680416773ec2e2

Використовуємо жести, міміку та ілюстрації. Гадаю, кожен погодиться з тим, що жести та інтонація оповідача значно поліпшують сприйняття матеріалу. Хоча деякі вчені переконані, що надмірна жестикуляція — це ознака недостатнього словникового запасу, але у випадку з дітьми такі прийоми дуже доречні. Достатньо згадати милу дитячу посмішку, що виникає одразу, коли ми намагаємося змінити голос для схожості з якимось персонажем. А якщо вам складно, прочитайте казку К. Чуковського «Курчатко». Невеличка за розміром, вона створена для найменших. Ідеться в ній про курчатко, його маму та інших героїв. Щоб не заплутувати дитячу уяву складними описами, автор замість цього використовує слова «Ось так або ось такий», залишаючи вам таким чином самим показувати за допомогою жестів чи картинок, яким було маленьке це курчатко, яка завбільшки його мама та який грізний півень.

Ознайомлюємося із сюжетом. Нецікава на перший погляд, так само примітивна, як і попередні, але вже містить зав’язку, розвиток сюжету і щасливе закінчення казка Н. Павлової «На машині». У сюжеті — подорож Собачки, Зайчика та Мишки на машині. Дорогою вони натрапили на камінь і перевернулися. Спроби підняти автомобіль і прибрати камінь поодинці виявилися марними. Лише об’єднавшись, друзі подолали всі перешкоди і продовжили подорож. У казці відсутні додаткові події. Мінімум описів природи і настрою героїв, прості речення та слова. Але що спонукає дитину слухати її знову і знову? Лише три герої та машина, але як вони розвивають уяву дитини! Кожен малюк бачить персонажів по-своєму. Поцікавтеся, якого кольору чи якою завбільшки була машинка, як звали героїв. Дитина не скаже «не знаю», вона обов’язково щось вигадає, і ці вигадки зовсім непередбачувані, бо діти люблять вигадувати нові слова.

Казка «На машині» зацікавить у першу чергу хлопчиків, натомість дівчаткам можна розповісти іншу — «Чиї черевички». Дітям подобається, коли героями твору є такі самі малюки, як і вони, особливо, якщо замінювати ім’я персонажа ім’ям дитини. «Чиї черевички» — це також твір Н. Павлової. Розповідаючи цю казку, матимете можливість підставити ім’я малюка замість власниці черевичок. Знову ж таки простий сюжет, здебільшого діалоги з кішкою, гусаком, півником та собачкою про те, щоб вони не чіпали черевиків, адже вони призначені лише нашій дитинці. Дитина знайомиться з тваринами і  дізнаються про звуки, що вони видають. Пізніше малюк навчиться доповнювати  казку цими звуками, як тільки чутиме, що слід їх говорити.

Розповідаємо казки виразно. Пам’ятайте про інтонацію викладення під час розповіді або читання, власну зацікавленість сюжетом. Як приклад: одна вчителька географії настільки цікаво розповідала урок, що всі учні її розуміли, навіть двієчники. Секрет містився в тому, що кожну тему уроку вона пояснювала так, наче вперше сама дізналася. Її зацікавленість була такою, що змушувала дітей слухати «з розкритим ротом». Це звісно талант, якого бракує багатьом оповідачам. Ви ж знаєте, якого ефекту можна досягти, якщо читати казку монотонним голосом. Це допустимо тільки перед сном. В інших випадках намагайтеся підвищувати чи занижувати голос, змінюйте його залежно від настрою героя. Починайте читати тихо, майже пошепки, поступово підвищуючи голос на більш напружених моментах. Така манера викладення казки допоможе дитині значно краще зрозуміти й засвоїти сюжет.

kukolki

Домашній театр. Слухати або читати цікаво, але ще краще — якщо крім цього можна ще спостерігати. Зараз є безліч можливостей для створення домашнього театру. А якщо пофантазувати, то можна створити ляльок самому. Нехай це будуть звичайні картонні фігурки, але так само прості, як і казки. Приділіть кілька хвилин часу не простому читанню казки, а її розігруванню. Дитині буде значно цікавіше і доступніше бачити, а не лише чути такі розповіді.

Народні казки мають право на життя. Звісно, не подумайте, що я проти традиційних казок, на яких виросло не одне покоління. Я лише за те, що будь-яке навчання починається з найпростішого. Усім відомі казки у друкованому варіанті часто містять зайві описи і складні для розуміння дитини слова. Використовуйте книжки лише для ілюстрацій, а розповідайте по-своєму зі своїми «авторськими» словами і мовою, відомою вам і вашому малюкові.



Зворотній дзвінок



Нажаль Ви не можете одночасно купити електронну та друковану версії книг. Завершіть будь ласка купівлю одного виду товару, а потім перейдіть до іншого. Дякуємо!