Сором не є фізіологічною потребою, це легко побачити, якщо подивитися, як відрізняються норми соромного і дозволеного в різних культурах. Без певних норм суспільство не може існувати. Тому коли людина робить дещо, що робити не прийнято, в нормі вона має відчувати сором.

Але якщо дитина раптово опиняється у ситуації, коли їй дуже соромно, це може завдати навіть психологічної травми. Щоб уникнути такого сценарію, батьки мають завчасно роз’яснювати дитині норми поведінки у суспільстві, інакше незручні ситуації неминучі. Звісно, кожен у житті потрапляє у ситуації, за які потім соромно, але їхню кількість можна скоротити.

«З якого віку хлопець має митися без участі мами?»

Щойно у поведінці хлопця з’являються ознаки «едипового комплексу», цікавості до батьків як до партнерів (зазвичай близько 4–5 років), матері необхідно припинити мити сина. З цього віку він має митися з татом або сам.

«Як правильно застерегти дитину від сексуальної небезпеки від дорослих?»

У віці 4–5 років доречно поговорити з дитиною про тілесні обмеження її та інших людей. Слід пояснити, що кожна людина має право розпоряджатися власним тілом, вирішувати, кому вона дозволяє торкатися себе, а кому — ні.

Якщо не проговорити з дитиною ці моменти, вона ризикує опинитися в ситуації, коли соромно поскаржитися на образи. Наприклад, діти іноді стягують з когось з них штани, а потім погрожують жертві, що всім розкажуть про це. І дитина-жертва соромиться звернутися по допомогу.

«Як реагувати, коли мала дитина починає вживати нецензурні слова?»

Зазвичай малята вживають брудні слова тому, що ще не розуміють їхнього сенсу. Достатньо роз’яснення, що такі слова недоречні вдома та у громадських місцях, і чому саме. Але якщо дитина лається у присутності батьків спеціально, необхідно з’ясувати, що викликало таку поведінку: жага уваги, невміння розважатися іншим чином, образа та ін., і працювати з причиною.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: