У підлітковому віці почуття до протилежної статі посідають надзвичайно важливе місце, і як би не хотілося батькам сконцентрувати увагу дитини лише на навчанні, а це неможливо. Найкраще, що можна зробити — допомогти підліткові ознайомитися зі світом почуттів з мінімальними втратами. Сьогодні поговоримо про одне з найболісніших переживань, зокрема про припинення романтичних стосунків. Так, підлітковий вік — саме час для таких тем, зневажати ними не можна. Хто, як не батьки, має вчити налагоджувати гармонійні стосунки!

Початок розмови

Якщо ви підтримуєте з дитиною теплі та довірливі стосунки, більше шансів, що вона розкаже про свої переживання. Але загалом підлітки не поспішають ділитися своїм внутрішнім світом з «динозаврами»-батьками, тому доведеться спостерігати за настроєм дитини. Якщо вона погано їсть, спить, відмовляється будь-що робити, увесь час похмура тощо, слід запропонувати  поділитися переживаннями; якщо їх важко вимовити вголос, хай напише на аркуші та залишить на столі, або надішле вам повідомленням у соцмережі.

Коли дитина вперто не хоче нічого розповідати, але ви бачите, що щось коїться, або раніше вона часто пригадувала когось зі знайомих,  а тепер про нього ані слова, можна завести розмову навмання. Розкажіть, що, за опитуваннями, 98 % людей переживали неподілене кохання; напевно, і у вас були стосунки, які «не склалися» — саме час розповісти про них!

Спершу згадаймо про три основні причини припинення романтичних (і не тільки!) стосунків.

1.     Прагнення свободи. Душевна близькість аж ніяк не синонім повного злиття двох людей; і коли один починає зазіхати на свободу іншого, занадто контролювати, інший, природно, прагне віддалитися. Адже жодна нормальна людина не хоче почуватися чиєюсь власністю.
2.     Відсутність спільності. Одразу пізнати людину майже неможливо, і через це люди на початку стосунків ідеалізують одне одного. Іноді через якийсь час з’ясовується, що у пари занадто мало спільного — життєвих цінностей, інтересів, прагнень. І, оскільки справжня підтримка завжди ґрунтується на якійсь спільності, пари без цього «базису» розлучаються.
3.     Відсутність підтримки. Співчуття, розуміння, кроки назустріч у відповідь… Коли одна людина вкладає у стосунки час, сили та душу, але не отримує пропорційної відповіді, природньо, що близькість згасає, як багаття без дров.

Як покласти край стосункам?

Незважаючи на вагомі причини розлучитися, підліток може не наважуватися припинити стосунки. Шкода вкладених сил та часу; неприємно та принизливо визнавати, що стосунки не склалися; лячно залишитися на самоті. А найважче, що розлучення — удар по самооцінці; адже так приємно та важливо мати статус «у стосунках»!

Попередьте дитину про всі ці вагання. Підтримайте її рішення припинити стосунки, що зійшли нанівець. Поясніть, що остання розмова завжди болюча, але не можна зволікати через страх слізних прощань чи гніву. Чим сильніше зволікати, прикидатися, тим гірше буде далі.

Також попередьте, що розмова віч-на-віч важка, але варто висловити свої наміри іншій людині чітко, без натяків чи незрозумілого мурмотіння. Відвертість — найбільш гідний, порядний вихід. Натомість розрив через записку, телефон, смс-повідомлення не є доречним засобом.

Як пережити розрив?

Зворотна ситуація — підлітка залишив його обранець чи обраниця. Тут ви маєте обійняти бідолашну дитину, виявити максимум співчуття та надати поради, що допоможуть пережити цей важкий період:

1.     Змиритися з реальністю. Що сталося, те вже сталося, і головне — міркувати, як продовжити жити повноцінним життям далі, самостійно.
2.     Поплакати. Це позбавляє нервового напруження, перешкоджає розвитку депресії.
3.     Не звинувачувати себе. Припинити стосунки було добровільним рішенням іншої сторони, і жодної провини того, хто залишився, немає. Розмови на зразок «якщо б я зробив(-ла) все інакше» по-перше, марні, бо подія вже сталася, по-друге, людина така, яка є, і підлаштовуватися під когось — не вихід, це не зберігає взаємин.
4.     Не намагатися помститися. Попередьте, що помста ніколи не втішає, лише спустошує та спричиняє огиду.
5.     Немає сенсу намагатися «взяти реванш». Кинутися у чиїсь обійми, аби щось довести, — типова помилка, що лише збільшить плутанину почуттів та напруження. Застерігайте від таких кроків!

Будь-яке горе потрібно прожити, щоб засвоїти досвід без травм. Це відбувається у кілька етапів: спершу людина від несподіванки не може змиритися з новиною, заперечує її; потім гнівається, намагається помститися кривдникові. Далі настає стадія «торгу», тобто спроб відновити стосунки за будь-яку ціну. Коли стає зрозуміло, що розлука неминуча, починається стадія депресії. Але після цього, за підтримки близьких, настає усвідомлення реальності та повернення до повноцінного життя.

Більше порад щодо конкретних ситуацій ви знайдете у нашій новій книзі «Як пригорнути кактус»: