Не одразу помічаєш, що твоя дитина має нав’язливі, часто повторювальні рухи. Коли ж це впадає в око, або чекаєте, що само мине, або починаєте сварити, соромити, й усіляко залякувати. Як-от «палець у носі застрягне» або «рука відпаде». Сьогодні відповідаємо на поширені питання батьків стосовно неконтрольованих рухів дитини.

Що це взагалі таке?

Нав’язливі рухи — це неконтрольовані рухи, які часто повторюються. Дитина не може сказати: навіщо вона це робить та чому. Ба більше, малеча може чудово знати, що гризти нігті не можна, але не усвідомлено робитиме це.

Також до нав’язливих рухів належать:

• щипання себе;
• шморгання носом;
• смоктання пальців;
• накручування волосся на палець;
• посмикування геніталій (хлопці);
• висмикування волосся;
• розхитування головою;
• покашлювання.

Чи завжди це свідчить про наявність неврозу?

Ні. Проте це може бути сигналом до того, що нервова система дитини не може впоратися із певним збудником. До того ж такі звички часто «запозичуються» у інших дітлахів з садочку чи ігрового майданчика. Але не чекайте, що все само якось мине. Краще зверніться за консультацією до спеціаліста.

Хто може діагностувати невроз?

Невролог та психіатр.

Чому так відбувається?

Причин може бути багато. Можливо, відбуваються певні порушення з боку роботи головного мозку, а можливо, дитині бракує уваги. Збудниками до появи нав’язливих рухів можуть бути стрес й емоційне перезбудження.

Чому не можна сварити дитину за неконтрольовані рухи?

Якщо дитина й без того нервово перенапружена, то ваша агресія лише додасть масла у вогонь. Це не знищить першопричину.

Чи стикалися ви з цією ситуацією? Як розв’язали проблему?

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: