Неприбрані перед сном іграшки часто заважають не тільки оку, а й ногам, коли ненароком хтось з батьків наступить на маленького солдатика. Ми намагаємося привчити дитину збирати іграшки, погрожуємо їх викинути чи віддати іншому хлопчикові, слухняному, а дитина у відповідь плаче, але наполягає на своєму «Не буду!». А хтось із нас удається до вмовлянь, пояснень, хитрощів, заохочень: «Ну позбирай, тоді отримаєш цукерку!», «Іграшки слід ставити на місце, бо вони теж хочуть спати», але і це не діє на дитину. У чому ж тоді батьківська помилка? Як змусити, умовити, привчити збирати іграшки так, щоб дитина сама цього хотіла й усвідомлювала важливість цієї справи?

Любов до порядку прищеплюємо з першого року життя. Тобто, якомога раніше. Звісно, у 6-місячному віці навряд чи буде сенс, але однорічні діти зазвичай вже вміють ходити і гратися іграшками. Не упускайте моменту, коли малюк захоче полишити іграшку, й одразу ж попросіть малюка покласти її в коробку чи мішок. Похваліть. Поступово ця дія стане звичною і дитина навіть не замислюватиметься над тим, чи складати іграшки.

Не робіть винятки. Ніколи не дозволяйте не прибрати іграшки на честь свята, вихідних або приїзду родичів. Сам процес прибирання не займає багато часу, а от його пропуск виховує лінощі. Сьогодні одна причина знайшлася не прибирати, завтра буде інша, а потім дитина взагалі не реагуватиме на ваші прохання і знаходитиме собі все дедалі нові відмовки.

Навіть у найменших мають бути обов’язки. Якщо ви постійно жалітимете малюка, запевняючи себе, що він ще маленький, то нічого доброго не вийде. Змиріться з тією думкою, що для вас він завжди залишатиметься маленьким, та його обов’язки з дорослішанням збільшуватимуться. Зараз, у ранньому віці, їх небагато, і один з них — прибирання іграшок. Справа нескладна, безпечна, а тому жалощі тут недоречні. Ми виховуємо самостійність різними методами, і вміння прибирати після гри іграшки — один із цих способів. Ви бачите, що дитині все ж важко дається прибирання, вона ледь дістає полички, не може зосередитися, відволікається? Це нормально. Малюк тренується, учиться. Колись він подолає ці складнощі, зможе прибирати так швидко, як і ви, переможе свої лінощі, неуважність. З таких маленьких буденних перемог розпочинаються великі перемоги.

Велика кількість іграшок розсіює увагу. Ви здивуєтеся, але дитячі психологи рекомендують усього 10–12 іграшок дітям до 3 років, а до 7 — 15–20. Значна кількість іграшок змушує дитину постійно відволікатися з однієї на іншу. Та сучасні діти мають іграшки у надмірній кількості. Якщо вам надарили цілу купу іграшок, то краще приберіть частину від дитини. Змінюйте їх раз на місяць. Таким чином іграшки будуть цілішими, і дитина радітиме частіше. Та ще й прибирати їх значно легше. Замислилися, які саме іграшки потрібно залишити? Для 4–5-річного малюка вистачить такого набору:

  • один конструктор;
  • 2–3 машинки (ляльки);
  • набір для рольової гри (лікар, кухар, майстер);
  • 2–3 м’яких іграшки;
  • м’яч;
  • іграшки для пісочниці;
  • велосипед, самокат;
  • настільна гра, відповідно до віку.

Іграшковий куточок заохотить до прибирання. Зручніше складати іграшки на місце, якщо це місце дійсно є. Облаштуйте в дитячій кімнаті полиці, придбайте спеціальні коробки чи мішки з веселим малюнком, іграшкові меблі (ліжка, стільці, гараж, парковки). Тоді прибирання іграшок не займатиме в дитини багато часу і сил, а перетвориться на захопливе заняття.

Навчайте. Дитина не може знати від народження, як саме потрібно складати іграшки. Тому перш ніж вимагати порядку, покажіть як і куди правильно ставити книжки, кубики, машинки й ляльки. Це навчіть дитину організованості.

Допомагайте. Погодьтеся, і у вас іноді немає настрою прибирати в кімнаті, мити посуд і складати одяг. Дітям також властива втома. Немає нічого поганого в тому, що ви допомагатимете інколи дитині прибирати іграшки. Але наполягайте на тому, що це допомога, і вона має бути взаємною, тобто колись малюк допоможе вам по дому. Або ж скажіть, що ви допоможете прибрати за те, що дитина вчора вам допомогла у чомусь.

Іноді дитина відмовляється прибирати іграшки, бо не дограла, хоче залишити на завтра або не хоче руйнувати побудований замок чи вежу. Для таких випадків зробіть спеціальну окрему поличку, на яку слід складати те, що знадобиться за деякий час.

Похвала — найкращий стимул. Дитина не акуратно поскладала іграшка, не помітила один кубик в кутку чи не по черзі склала книжки? Усе одно похваліть, підтримайте. Ви можете підказати, як правильно необхідно прибирати, але тільки не критикувати.

Навчите малюка змалку дотримувати порядку в кімнаті, тоді цю звичку він перенесе й у доросле життя. Звикла до порядку в кімнаті дитина ніколи не матиме безладу й у думках.