Красномовна розповідь матері: «Донька дуже прохала хом’ячка. Ми купили, але з умовою, що вона сама його годуватиме, поїтиме, чиститиме клітку, а якщо припинить, віддаємо звірятко назад. Доньці було цікаво два тижні. Тепер доглядати за хом’ячком доводиться мені, і я відчуваю свою повну педагогічну неспроможність. Як бути?». Вихід є!

Мотивуємо

Кожна людина, яка хоч раз у житті намагалася опанувати складну навичку чи облишити якусь звичку, знає, як важко витримати «залізну волю». Час від часу стаються «зриви», мозок прагне повернутися до звичних і тому зручних стереотипів поведінки. Щоб повернути на новий шлях, потрібна неабияка мотивація.

У наведеному випадку мотивації немає, до того ж матуся припустилася помилки: сказала, що поверне хом’ячка назад, хоча це неможливо. Якщо вже вдаватися до такої загрози, то перед цим необхідно домовитися з продавцем, що звірятко (пташку, черепашку тощо) справді можна повернути. Варіант не найкращий: дитина ставитиметься до живої істоти як до речі, якою можна пограти і повернути назад. Але ж мотивація дорослих — «Якщо ти не нагодуєш звірятко, воно помре», є занадто жорстокою.

Найкращій вихід — мотивація любов’ю. Добирати для звірятка улюблені ласощі та спостерігати, як воно радіє. Прагнення зробити так, щоб цій чарівній живій істоті було добре.

Закріплюємо навичку

Якщо дитина припинила наглядати за твариною, варто почати все спочатку. Робіть все необхідне разом: годуйте звірятко, мийте, чистіть клітку вдвох, щодня — виховуйте власним прикладом. Прохайте дитину допомогти вам, і схвалюйте за кожну виконану дію. Без похвали, тільки «тому що потрібно», метод недієвий!

Поступово доручайте дитині дедалі більшу частину справи. У процесі звертайте увагу на цікаві особливості: як саме звірятко п’є, який вітамінний склад корму та як чим відрізняється від людського (чи подібний йому), радьтеся, чим ефективніше чистити клітку.

Можна дібрати тематичні сюжети мультфільмів, де у головного героя є друг — кумедне звірятко.

Процес привчання до піклування про тварину може тривати місяць і більше. Тільки після того, як ви переконаєтеся, що дитина звикла виконувати належні обов’язки, можна доручити їй справу повністю.