Навичка пошуку різних варіантів  проблеми дає змогу не тільки добре вчитися, але й упоратися з безліччю життєвих неприємностей. Добра новина — розвивати таку неоціненну навичку можна змалечку, навіть у дошкільному віці, за допомогою ігор.

Основа таких розвивальних ігор — «мозковий штурм», коли кожен учасник генерує максимальну кількість варіантів розв’язання проблеми, а потім обирає кращий варіант. Найприємніше, що грати можна будь-де: вдома, на вулиці, у гостях. Не потрібні дорогі іграшки чи знаряддя, максимум клаптик паперу та олівець.

Розминка

Перш ніж обговорювати справді важливі питання, потрібно трішки розім’ятися. Запропонуйте вигадати якнайбільше способів застосування будь-якого предмета, хоч цеглини. Нехай запропоновані способи будуть безглуздими, головне — винайти максимальну кількість. Якщо дітей декілька, хай висловлюються по черзі, і виграє найвигадливіший.

Серйозна гра

Тепер можна почати розв’язувати реальну проблему. Для наступного «мозкового штурму» оберіть тему з буденного життя, що турбує вас та дитину. Найкраще обрати проблему, перед якою ви опиняєтеся постійно, наприклад, бажання двох дітей переглядати по телевізору різні програми водночас.

Кожен учасник пропонує одну ідею за хвилину. Запишіть усі пропозиції, обговоріть, як саме вони можуть спрацювати, та оберіть найкращу.

Уся «мозкова атака» загалом містить три кроки:

  1.     постановка завдання;
  2.     розглядання всіх можливих варіантів розв’язання;
  3.     обирання оптимального варіанта.

Урізноманітнити процес можна за допомогою звичайнісінької гри «хрестики-нулики»!

Зробіть декілька карток з питаннями відповідно до віку дитини, наприклад, «що робити, коли молодша сестра бере косметику старшої» або «як вчасно виконувати домашні завдання». Діти витягують картку з питанням, зачитують і гра починається. Відмінність від звичайних «хрестиків-нуликів» у тому, що перед кожним ходом дитина має запропонувати варіант розв’язання проблеми. Якщо варіантів немає, вона пропускає хід. Природно, що менш вигадливі гравці програють.

Зіграйте щонайменше 10 раундів, перш ніж підбивати підсумки.

Такі завдання змушують мозок працювати на повну силу, стимулюють його застосовувати творчі можливості до буденних справ, навчають гнучкого підходу.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: