Книги для гармонійного розвитку Вашої дитини

Що ми знаємо про дитячу поведінку?

Негативні наслідки — це частина покарання дитини. Вони дають змогу усвідомити, що її поведінка не прийнятна. Добре, якщо батьки балансують між покаранням і похвалою, застосовуючи метод «батога і пряника».

Але батіг слід застосовувати відповідно до заздалегідь обумовлених із дитиною правил. Вона має чітко розуміти, що опиняється за «червоною лінією», і що буде, якщо її перетнути. І хвалити дитину ми чомусь забуваємо, сприймаючи її зразкову поведінку як належне. Але своєчасна похвала дійсно може творити дива. Це дієвий спосіб виховання, що мінімізує ризик виникнення підґрунтя для покарань. 

Способи виховання дисципліни у різному віці 

До року діти не розуміють правил. Їхні дії та поведінка зводяться до перевірки власних можливостей. Тож і реагувати дорослі мають відповідно до можливостей малюка. «Він навмисне боляче хапає мене за волосся», — іноді скаржаться матусі. Але дитина ще не розуміє, що можна, а що ні. Якщо ви спокійно скажете (можливо, навіть разів 10), що так робити не слід, то малюк запам’ятає.

Після року дитина починає розуміти більше. Тому багато дій робить цілком усвідомлено: кидає іграшку і чекає, доки дорослий її підніме, а потім знову жбурляє її на підлогу. 

Приблизно з трьох років настає розуміння, що таке хороша поведінка. Але за умови, що батьки приділяли увагу формуванню причинно-наслідкового зв’язку дій дитини. До того ж, тепер ще з’являється можливість перевірити соціально прийняті правила поведінки ще й у дитячому садку, на ігровому майданчику, у розважальних центрах тощо.

Діти шкільного віку знають правила поводження у суспільстві. Але не завжди вміють це робити. Знову ж таки все залежить від причинно-наслідкових зав’язків. Якщо вони  не сформовані, то свою погану поведінку дитина демонструватиме скрізь.  

Чому у дитини порушується поведінка? 

  1. Покарання за поведінку, що не була обговорена заздалегідь. Дитина навіть не знала, що можуть бути наслідки за певні вчинки. Якщо щось було скоєно вперше — поговоріть із дитиною, поясніть, чому це неприпустимо, попередьте про наслідки, якщо ситуацію повториться.
  2. Непослідовність у покаранні. Дитина має точно знати, які її дії можуть призвести до наслідків у вигляді покарання. Якщо сьогодні її покарали, а наступного дня той самий учинок залишився поза увагою батьків, то причино-наслідковий зв’язок не сформується. 
  3. Фізичне покарання або психологічне насилля (приниження), лише погіршує поведінку дитини.
  4. Покарання за дію, що роблять самі батьки. Ви є прикладом для своєї дитини. Вона наслідує вашу поведінку та вчинки. Тож перш ніж займатися вихованням, проаналізуйте власні дії.  
  5. Перекладання на дитину відповідальності за емоції батьків. Це не дитина винна у своїй поведінці, це ми не знаємо, як діяти у конкретній ситуації.

Якщо бажаєте поглянути на поведінку своєї дитини під іншим кутом, пропонуємо почитати книгу Анни Гресь «Зрозумій мене. Секрети розшифровування дитячої поведінки».



Зворотній дзвінок



Нажаль Ви не можете одночасно купити електронну та друковану версії книг. Завершіть будь ласка купівлю одного виду товару, а потім перейдіть до іншого. Дякуємо!