Соціум та комунікація — важливі складові нашого гармонійного життя. Для дитини спілкування з іншими дітлахами відіграє одну з ключових ролей у формуванні особистості.

«Вони не хочуть зі мною дружити!» — зі сльозами на очах говорить малюк, підбігаючи до мами. А в іншій родині — донька відмовляється йти у садочок. Мама від виховательки дізнається, що сталося так через сварку з подружкою. Інша дитина тихенько сидить на самоті, бо її «не беруть до гри».

Таке може трапитися з кожним. Тут головне — реакція батьків, ваші подальші дії.

Що робити, якщо така ситуація трапилася?

• Підтримати дитину та обійняти її.
• Не знецінювати її почуттів, а повністю їх прийняти.
• Назвати емоцію: «Ти засмутився. Це нормальне відчуття в такій ситуації. Як я можу тобі допомогти?».
• Не тиснути та не звинувачувати в усьому дитину.
• Допомогти знайти рішення, якщо малюк цього потребує.

Прожити цю ситуацію і впоратися з власними почуттями допоможе гра. Запропонуйте дитині відтворити ситуацію. Пропонуйте декілька варіантів поведінки, що робити далі: посумувати; знайти, з ким ще можна пограти; пограти самостійно; зацікавити власною грою. Важливо проговорити, що такі ситуації можуть траплятися, і що справа не в самій дитині.

Як розвивати у дитини комунікаційні навички?

• Програвайте різні ситуації, що можуть трапитися між друзями. Або беріть за основу ті, що вже сталися, і які потребують пояснення.
• Навчайте дитину діяти за правилами гри, якщо вона долучається до неї. А також навчіть пропонувати власні правила, які можуть бути значно цікавішими.
• Навчіть домовлятися. Дітям складно поступатися, але ж уміння знаходити компроміс — важлива навичка на все життя.
• Демонструйте власний приклад. Якщо дитина буде бачити, що ви засмучуєтеся після кожної неприємної комунікаційної ситуації, вона буде діяти так само.

Рекомендуємо книги «Розвиток емоційного інтелекту» для дітей 3–4 та 5–6 років, у яких ідеться саме про вміння дружити та спілкуватися з іншими.