У родинах з однією дитиною часто може виявлятися деспотизм з боку малюка. Дитина намагається командувати дорослими, керує ними, дозволяє чи забороняє щось робити. Вона влаштовує істерики, б’є оточуючих, погрожує. Страждають вихователі та діти в садочку. Батьки не можуть впоратися з малюком, не розуміють, чому він такий, а виявляється, вони самі виховали дитину-тирана. Ви не хочете опинитися на місці цих батьків? Тоді в жодному разі не дотримуйте таких порад.

1. Робіть усе за дитину, навіть якщо вона вже достатньо самостійна.

Мийте їй руки, корміть, одягайте. Одним словом, продовжуйте прислужувати.

2. Балуйте дитину.

Купуйте іграшки, чим більше, тим краще, розважайте малюка, годуйте всілякими ласощами і делікатесами. Намагайтеся вгадати всі його бажання ще до того, як ці бажання з’являться в дитини. Необхідно, щоб дитина не встигала й подумати про те, що їй дійсно хочеться. У малюка уповільниться розвиток у пізнанні себе як особистості.

3. Говоріть за дитину, позбавляючи можливості її висловитися.

Щойно дитині поставили питання, відповідайте все за неї («Андрійку, яка твоя улюблена іграшка?» — «Та він у нас лише пістолетами грається, а ще любить літаки. А буває цілий день олівців з рук не випускає»). Дитині можна лише кивати на знак згоди.

4. Нехай дитина сама ухвалює складні рішення, що стосуються всієї родини.

Запитайте: «Кого ти хочеш, братика чи сестричку? Як ти його назвеш?». Хоча дитина сама не може вирішувати, нехай це робить.

5. Дозволяйте дитині абсолютно все.

А якщо ви раптом сказали «ні, не можна», то після першого ж невдоволення дитини одразу ж змініть своє рішення.

Ще можна завжди вихваляти свою дитину, підкреслювати її перевагу над іншими дітьми, привчити, що вона нікому нічого не винна і тому може не враховувати інтереси оточуючих. Якщо ви дотримуватимете цих правил, у вас не постануть питання, чому дитина виросла тираном.