Шкільна фізкультура чи дитячий фітнес: як мотивувати дитину рухатися

Фізична активність беззаперечно необхідна організму, тому фізкультура є обов’язковим шкільним предметом. На жаль, чим старші учні, тим більше тих, хто прогулює або сидить осторонь з телефоном. Їх можна зрозуміти: з щоуроку одне й те саме. Навіть ті вчителі, які дбають про зацікавлення учнів, зв’язані вимогами та нормативами.

Альтернативою могли б стати додаткові заняття з дитячого фітнесу. Від традиційних спортивних гуртків відрізняються тим, що вони вузькоспеціалізовані, а фітнес підтримує організм у тонусі загалом, гармонійно і без змагань.

На жаль, чимало батьків досі прагнуть спочатку знайти дитині репетиторів для інтелектуального розвитку, забуваючи, що розумові успіхи взаємопов’язані з фізичними.

Як обрати заняття з дитячого фітнесу:

Відвідайте з дитиною заняття та дізнайтеся, як працює тренер. Оскільки він не може змушувати, то повинен зацікавлювати. Тому до програми добирають найкращі елементи з хореографії, аеробіки тощо. Логоритміка з рухами в такт віршам, «звіроаеробіка», де діти імітують рухи звірів і також розвивають м’язи — це не шеренгою шикуватися!

Тренер має протестувати дитину: перевірити її пульс, визначити стомлюваність, як дитина сприймає певні навантаження. Добре, якщо у фітнес-клубі є власний лікар.

До 14–15 років не варто займатися у тренажерній залі. Якщо підліток хоче формувати мускулатуру, нехай робить це з тренером, інструктором. Під час самостійних занять на тренажерах є ризик пошкодити суглоби через неправильні рухи.

Діти іноді комплексують через фігуру. Але активні пухленькі діти, які легко рухаються, зазвичай потім швидко витягуються; це не надмірна вага, а своєрідний етап зростання. Грамотний тренер відрізняє таких дітей від тих, які справді мають шкідливу надмірну вагу, і добирає відповідні навантаження.

А що ви робите для фізичного розвитку дітей?