Нашi книги для гармонійного розвитку Вашої дитини

У магазин без істерик

Усі мами бояться  бути поганими. Цей страх переслідує їх від самого народження дитини. Вони не хочуть виглядати поганими в очах свекрух, подруг, чоловіка та усіх оточуючих.

Але плач дитини часто змушує жінок втрачати свою душевну рівновагу, особливо, якщо це істеричний плач і, особливо, якщо це в людному місці (наприклад, у магазині). Дуже поширеною є порада на зразок: «Заспокойтеся! Поясніть дитині, що бажану річ не купуватимете. Почекайте, коли дитина сама заспокоїться». Здається, що такі рекомендації дають люди, які зовсім не мають досвіду спілкування з дітьми.

На дітей пояснення, умовляння не діють. Існує багато інших дієвіших методів. Про це пізніше. Що стосується істерики, то будь-яку негативну реакцію завжди можна попередити. Батьки не здогадуються, що вони самі «привчають» дітей влаштовувати істерики.

Як попередити істерику?

По-перше, не давати привід. А зазвичай, батьки його дають, хоча і поступово. Розгляньмо ситуації, що призводять до розвитку істеричної поведінки у дитини.

1. Батьки доволі часто купують своїм дітям іграшки, навіть якщо самі діти їх ще не просять. Таке відчуття, що мами і тата самі не награлися, під приводом «це для дитини» задовольняють свою потребу погратися тим, чого не мали самі. Дітям не потрібна, навіть шкодить велика кількість іграшок.

2. Дитина отримала відмову від мами, тому намагається випросити дозволу у тата. Якщо принципи виховання обох батьків не узгоджені, то малюк не розуміє значення слова «ні». Він просто починає користуватися цим для досягнення власної мети.

3. Утома і поганий сон часто спричиняють істерику. Тому варто стежити за режимом дитини навіть у чотирирічному віці, коли, здавалося б, вже є чіткий графік розпорядку дня. Не звертайте уваги на інших дітей, які вже не сплять удень у цьому віці. Орієнтуйтеся на стан і потреби саме вашого малюка.

4. Утома, голод, спрага, нудьга теж можуть викликати істерику. Не захоплюйтеся процесом покупок настільки, щоб дитині захотілося привернути вашу увагу за допомогою істерики.

Кілька порад для подолання істерики

Ці рекомендації загальні. Брати їх до уваги чи ні — вирішувати лише вам. Але вони значно краще «бабусиних» методів — відшльопати малюка. Адже користуючись наступними порадами, ви точно не виглядатимете поганою мамою в очах перехожих.

1. Не піддавайтеся на провокацію. Діти — це маленькі шантажисти, і якщо ви одразу купуватимете те, що вони вимагають, то магазинні істерики у вас ніколи не припиняться, і, можливо, тоді вже доведеться «лікуватися» в психолога. Якщо ви купите те, що дитина просить, у свідомості дитини це закріпиться як «перемога», і дитина вже знатиме, як поводитися з вами наступного разу.

2. Зберігайте спокій, не підвищуйте голос і не шльопайте дитину. Батьки часто під час дитячого плачу привертають більше уваги, ніж сама дитина. Дійте навпаки: хочеться вам накричати на дитину, перекричати її — притиште голос, можна навіть до шепоту. Головне — це привернути увагу дитини. Спокійно скажіть, що за такої поведінки ви нічого купуватимете. Скажіть лише один раз.

3. Якщо істерика триватиме, скажіть дитині, що ви йдете із магазину, тому що тут не можна так поводитися. Це заважає іншим покупцям.

4. Якщо істерика триває, доведеться залишити покупки і дійсно піти. Спостерігайте за тим, щоб дитина також ішла за вами. Якщо ні, то беріть на руки і виносьте з магазину.

5. Вийшовши з магазину, пожалійте малюка. Істерика — це ознака того, що дитина не може впоратися із власними емоціями. Поясніть, що ви не можете купувати постійно те, що хочеться. Спробуйте відволікти увагу дитини походом на майданчик чи в парк. Дитина зараз має лише одне бажання — придбати іграшку чи щось інше. Не можна замінювати це бажання на іншу річ: «Візьми цукерку і не плач». Так дитина лише зрозуміє, що за допомогою істерики вона отримає щось. Тому краще просто відволікайте увагу на машини, пташок чи прогулянкою.

Як застосувати ці поради в реальному житті

Багато хто погодиться з тим, що радити значно легше, ніж виконувати самі поради. Але подані вище правила — це лише рекомендації, а як їх реалізовувати в житті, то справа кожних батьків окремо. Ось як учинила одна мама, застосувавши перше правило — проігнорувати істерику. Для її дитини цього виявилося досить, щоб припинити раз і назавжди непристойну поведінку в магазині. Коли її донька впала на підлогу, почала розмахувати руками й ногами і заливатися плачем, жінка просто сказала: «Лежи і плач, а я пішла» і повільно почала виходити з магазину. Дівчинка одразу зрозуміла, що такою поведінкою вона не отримає бажаного, припинила плакати і побігла за мамою. Істерики більше не повторювалися.

Деяким дітям описаний вище метод не підходить. Вони можуть навпаки почати голосніше кричати і не побіжать за мамою. Одна жінка розповідала, як їй вдається попередити істерику свого трирічного сина. Завжди до магазину вони беруть улюблену іграшку дитини. Коли малюк виявляє бажання щось купити, вона просто говорить, що бракує грошей і пропонує продати улюблену іграшку, а на виручені кошти купити ту, яку дитина просить. Малюк завжди відмовляється.

Як бачимо, до кожної дитини потрібен індивідуальний підхід, і знайти його можуть лише батькам. Головне — щоразу нагадувати собі, що дитина має жити за правилами родини, а не встановлювати свої. Не ви підлаштовуйтеся під настрій малюка, а він має підлаштовуватися під ваші сімейні умови. Лише так можна виховати, дисциплінувати і не розбещити.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ:



Зворотній дзвінок



Нажаль Ви не можете одночасно купити електронну та друковану версії книг. Завершіть будь ласка купівлю одного виду товару, а потім перейдіть до іншого. Дякуємо!