Вам не обов’язково отримувати задоволення від кожної митті батьківства

Якщо ви батьки, то напевне ви чули ці слова: «Насолоджуйся! Діти так швидко зростають!». Чули разів 5. Або 10. Та що там, ці слова ви чуєте майже щодня. Частіше вам це кажуть малознайомі люди. І ще вони це говорять за мить до того, як у вас станеться нервовий зрив.

Ці слова дратують. Змушують почуватися ще гірше. Спричиняють почуття провини, що «ось така я погана мама, не можу насолоджуватися цим моментом». 

У всіх трапляються погані дні. Трапляються погані тижні та навіть місяці. Буває, що ви чекаєте вечора, коли дитина піде спати, коли вона ще навіть не обідала. 

Іноді диван, ковдра та телевізор — це все, що вам потрібно цієї миті. Іноді ви хочете втекти від усіх та мешкати у хатинці на краю світу. Іноді без келеху червоного напівсолодкого і життя не миле. 

І знаєте що? Це нормально! 

Ми всі любимо своїх дітей. Ми задоволені бути мамами. Проте будьмо чесними. Інколи буває нестерпно перебувати у цьому статусі. 

Ви можете почати сумувати за своєю дитиною, щойно перетнули поріг у бажанні піти з подругою до кав’ярні. Вам може бути нестерпно тихо, коли дитина тільки-но заснула. Ви можете вдихати запах її речей, і вас розриватиме від почуття безмежної любові. 

Ви можете любити бути мамою й іноді ненавидіти це. Ви можете очікувати, коли мине період кризи 3 років, потім — коли мине підлітковий вік. А потім ви можете сумувати за цим часом. 

Відчувати різні емоції — нормально. Це не робить вас поганою. Не змушує вас припинити любити своїх дітей. Та ви гори ладні звернути заради них! Тож не дозволяйте собі почуватися винною. Будь ласка! Дозволяйте собі бути різною.