Продовжуємо ділитися матеріалами сучасного сімейного психолога Михайла Лабковського стосовно виховання дітей. 

Рекомендуємо прочитати перший пост, якщо ви раптом його пропустили. А на черзі наступні 10 важливих принципів, про які ми забуваємо у вихованні дітей.

10.  Не слід за дітей проживати їхнє життя, вирішувати, що їм робити і що ні, розв’язувати за них їхні проблеми, тиснути на них своїми амбіціями, очікуваннями, вказівками. Ви ж постарієте, як вони самі житимуть?

11. У всьому світі вчитися в університети йдуть тільки найрозумніші та найзаможніші. Решта йде працювати, шукати себе і заробляти на вищу освіту. А у нас що? 

12. Я проти постійного пильного контролю. Дитина повинна бути впевнена, що в родині її люблять, поважають, на її думку зважають і їй довіряють. Тоді вона уникатиме «поганої компанії», уникне багатьох спокус, перед якими не можуть встояти однолітки з напруженою ситуацією в родині.

13. Коли я працював в школі, то в День знань говорив, що вчитися потрібно хоча б тому, що за роботу головою платять у багато разів більше, ніж за фізичну працю. Вивчившись, ви зможете працювати та отримувати гроші за те, що самі любите робити.

14. Безлад у кімнаті підлітка відповідає його внутрішньому стану. Так зовні виражається хаос у його душевному світі. Добре ще, якщо він миється… Вимагати «навести порядок» можна тільки тоді, якщо речі дитини опиняються за межами її кімнати.

15. Виховувати не означає пояснювати, як потрібно жити. Це не працює. Діти розвиваються тільки за аналогією. Що можна, а що не можна, як необхідно і як краще не чинити діти розуміють не зі слів батьків, а винятково з їхніх учинків. Простіше кажучи, якщо батьки кажуть, що курити шкідливо, а самі це роблять, то цілком імовірно, що син також матиме цю шкідливу звичку. Це найяскравіший приклад, але більш тонкі речі діти вловлюють і переймають не менше чуйно.

16. Говорити з дітьми потрібно про життя взагалі, а не про те, як необхідно жити. Якщо ж батьки можуть говорити з дитиною тільки про проблеми, то у них проблема.

17. Якщо дитина намагається маніпулювати дорослими — вона просто нервує, тому варто шукати причину цього стресу. Здорові люди не маніпулюють, а розв’язують свої проблеми, діючи прямолінійно.

18. У розмові з дитиною не критикуйте її, зокрема її особистість, не виходьте за рамки аналізу її вчинків. Говоріть не про неї, а про себе. Не «Ти поганий», а «Я гадаю, ти погано вчинив». Використовуйте формулювання: «Мені не подобається коли ти…»,  «Мені б хотілося, щоб …» 

19. Дитина повинна відчувати, що батьки — це добрі, але сильні люди. Які можуть її захистити, можуть їй у чомусь відмовити, але завжди діють у її інтересах і, головне, дуже її люблять.