Користуватися грішми вміють усі майже з дитинства, але мало хто може похвалитися тим, що вміє витрачати гроші правильно. Тоді чого ми чекаємо від своїх дітей, якщо самі не можемо контролювати свої витрати?

Отже, перш ніж почати керувати дитячими витратами, проаналізуйте власну поведінку з грошима. Якщо у вас усе гаразд, тоді поміркуймо, чи варто контролювати, на що дитина витрачає власні кошти.

Гроші є власністю дитини. Тому ми не маємо права розпоряджатися ними. Але ж ми можемо заперечити, що ми батьки, ми повинні виховувати дитину і допомагати їй. Якщо цей контроль лише з таких міркувань, то він дійсно потрібен. Але якщо чітко вимагати витрачати власні кошти на ті речі, що зовсім дитина не планувала, та ще й у вигляді настанов, то смисл тоді давати гроші дитині?

Як контролювати витрати? Є кілька способів. Якщо це гроші, що ви видаєте самі дитині, то ви можете одразу чітко розподілити, яку суму і на що саме ви даєте. Крім того, ви повинні знати, куди будуть витрачені залишкові гроші, але не конкретно про кожну гривню, а лише для того, щоб бути впевненими, що гроші не витрачаються на сигарети чи алкоголь.

Якщо це гроші, що дитині подарували, то починати контролювати їхню кількість бажано майже одразу або наступного дня. Просто поцікавтеся, чи має дитина бажання щось придбати. Якщо так, то запитайте, чому саме цю річ вона хоче. Дитина, розповідаючи вам свої думки, можливо, поступово сама зрозуміє, що та річ не потрібна або навпаки. Якщо ж мети щось купити немає, то можна запропонувати (але лише один раз, а не щодня), що можна було б придбати.

Ваша дитина вже достатньо доросла, щоб підробити, роздаючи листівки чи в інший спосіб. Якщо вона дійсно почала підпрацьовувати, тоді це гарний привід пишатися нею. Щодо першої зарплати, то достатньо лише поцікавитися сумою і похвалити, не більше.

Як не контролювати витрати дитини? Випадки ті самі, що і в попередньому розділі. Якщо це кишенькові гроші та ви чітко пояснили дитині, куди їх витратити (обід, їдальня), то не можна наприкінці дня вимагати звітувати про кожну витрачену копійку, адже контроль тут означає допомогу, рекомендацію, а не настанову.

Щодо подарованих грошей, то ви, поцікавившись у дитини, куди вона їх витратить, не можете нав’язувати свою думку щось купити, а тим паче просити віддати гроші на сімейні витрати.

Гроші, які дитина змогла сама заробити, ви взагалі не повинні чіпати. Чи витратить вона їх на себе, чи докладе до сімейного бюджету — це вже буде наслідок вашого виховання. І якщо вам щось не сподобається, то нарікати доведеться тільки на себе.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: