Книги для гармонійного розвитку Вашої дитини

Я боюся бути поганою матір’ю…

Ми всі сподіваємося бути гарними й турботливими батьками для своїх дітей. Але для деяких з нас це бажання обертається справжньою проблемою. У чому причини?

Незважаючи на те що дедалі більше батьків беруть участь у вихованні, вплив матері як і раніше має особливе значення. Але «сьогоднішня економіка не може відмовитися від участі жінки, а це означає, що більшість жінок не зможуть цілком присвятити себе материнству»,— зауважує сімейний психолог Ірина Шувалова.

Я розриваюся. «Якщо ж змінити перспективу й поглянути очима самої жінки,— продовжує психолог,— займаючись тільки дітьми, вона ризикує позбутися незалежності, а це одна з головних цінностей сучасності. Тому більшість намагається залишитися в професії, але ж їм потрібно ще й виховувати дитину, присвятити увагу взаєминам з партнером, плануванню і навіть власним емоціям!»

Така різноспрямованість спричиняє внутрішні конфлікти. Уявлення про те, що означає бути «гарною», суперечливі самі по собі: реалізуватися в родині або в роботі? Походити на матір або робити все навпаки? Чи можна приділяти час самій собі? Жінки приречені на сумніви.

Я втрачаю орієнтири. Стати матір’ю означає багато чого змінити. Змінюється наше уявлення про себе, місце, роль, повсякденне життя. Звична система координат руйнується, потрібні нові орієнтири. Є чому хвилюватися! На думку психоаналітика Віржини Меггле, матері вважають себе «поганими», коли вони почуваються слабкими: «Це мовчазне прохання про підтримку, заохочення, щоб заспокоїти почуття самотності. Їх потрібно підбадьорити, як дитину, яка зазнає труднощів». Адже виховання дітей повертає нас до нашого дитинства і до власної слабкості.

Я прагну бути досконалою. Безсилля приховує «бажання всемогутності». «У жінок високі вимоги до себе, в ілюзії абсолютної влади вони уявляють, що можуть усім бути, усе віддати»,— продовжує психоаналітик. Принцип реальності: незважаючи на добрі наміри, вони не владні над всім, і ще менше — над самою дитиною.

«Дитина беззахисна, уразлива і не здатна повідомити про свої потреби, матуся повинна їх відгадувати, а це, зрозуміло, трапляється не завжди»,— нагадує Ірина Шувалова. Чим більше відповідальність і страх за дитину, тим гостріше почуття провини й власної недосконалості, тим сильніше бажання все контролювати, скрізь підстрахуватися, що, у свою чергу, приречене на поразку. Так виникає замкнене коло, у якому матуся знесилюється.

ЩО РОБИТИ?

Попросіть про допомогу!

Тривога не допоможе краще доглядати за дитиною, тим паче що вона їй передається. Тому подбайте про себе: звертайтеся за підтримкою й допомогою — насамперед до батька дитини та до інших людей, яким ви довіряєте. Ідеться не про те, щоб припинити турбуватися, а про те, щоб турбуватися «якісно», з більшою користю для себе й для дитини.

Довіряйте собі!

Надлишок інструкцій і рекомендацій з виховання може вкрай спантеличити жінку, яка прагне чинити правильно. Шукайте відповіді, але довіряйте собі, дослухайтеся до своїх почуттів, дотримуйте цінностей, дійте відповідно до того, що видається гарним особисто вам.

Будьте послідовними!

Дитині не потрібна досконала матуся. Їй необхідна стабільна, послідовна матуся, реакції якої зрозумілі й передбачувані: матуся, на яку можна покластися. Тому краще розсердитися й висловити невдоволення, ніж намагатися приборкати гнів, відчуваючи провину. Саме протиріччя між тим, що матуся думає, говорить, відчуває і робить, шкодить дитині.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ:



Зворотній дзвінок



Нажаль Ви не можете одночасно купити електронну та друковану версії книг. Завершіть будь ласка купівлю одного виду товару, а потім перейдіть до іншого. Дякуємо!