Блогерка Кейтлін Фладагер, мама двох дітей, написала зворушливий пост у Facebook. У ньому вона підтримала ідею про те, що хлопчикам можна плакати, а мамам можна їх утішати. Цей допис отримав 21 тисячу вподобань та був поширений 43 тисячі разів. Ми також хочемо поділитися ним з вами! 

Мені так набридло, що мені кажуть, що я занадто няньчуся зі своїм сином. 

Відтоді, як він з’явився, він був моїм хлопчиком.

Зараз йому чотири. І що він робить, коли у нього щось болить? Він біжить плакати до мами. Коли хворіє? Він хоче, аби мама його пожаліла. Коли не може заснути? Чекає, що ляжу поруч і заспокою його. 

Мені постійно кажуть, що я повинна дозволити йому «бути чоловіком». Або пояснити йому, що плакати не можна. 

Що ж я хочу вам відповісти… Це все цілковите безглуздя!

Він завжди буде моєю дитиною! Я завжди буду звертати увагу на його почуття! Я завжди буду цілувати його, коли він вдарився!

Я вчу своїх дітей, що їх почуття важливі. Що вони можуть плакати, коли засмутяться. Що можуть покликати мене у будь-яку хвилину, коли я буду їм потрібна. Я зустріну їх із широко розведеними руками для обіймів. Я пояснюю це і дочці, і синові.

Тож я, мабуть, буду й надалі ігнорувати ваші погляди з осудом. І ваші вказівки на те, що я занадто няньчуся зі своїм сином. І ваші поради «загартовувати» його опиняться там же.

Він — моя дитина. Він не «слабкий», коли виражає свої емоції та потребує мене. Я виховую його так, аби він знав: чоловіки теж можуть плакати. У чоловіків також є потреби і бажання. Чоловіків також можуть переповнювати емоції. 

Можливо, якби утішали хлопчиків, які плачуть, а не цькували їх, у нас не було б так багато чоловіків, які не розуміють, як упоратися зі своїми емоціями. 

Оригінал допису: 

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10212468466586913&set=a.2970837410192&type=3&theater