Почуття провини… Як часто воно заселяється до вашого серця?

Деякі матусі відверто зізнаються, що почувають себе винними ледь не постійно. На когось впливають близькі — родичі, батьки, друзі; інші страждають від постійного соціального тиску. І всі кругом твердять, що з дитиною треба якось інакше: жорсткіше, добріше, м’якше, суворіше. І весь цей валун «треба/не треба» непохитною перешкодою зростає на шляху до відчуття справжньої насолоди бути мамою.

Тому пропонуємо раз і назавжди припинити боротьбу за звання «Краща мама тисячоліття» та просто й відверто прийняти свою небездоганність. Ми з вами не машини, і наші джерела не нескінченні. Ми можемо помилятися, хворіти, втомлюватися і просто не мати бажання щось робити. Ми не можемо завжди викладатися на 100 % і робити все якнайкраще. Наші діти можуть почуватися самотніми, ображеними й незадоволеними.

Серед наших близьких завжди буде хтось, хто казатиме, що ми жахливо виховуємо дитину. Серед психологів, коучей, публічних особистостей завжди будуть ті, чиїм уявленням про «правильне» ми не відповідаємо. Наші діти, подорослішав, будуть робити те, від чого ми намагалися їх вберегти. І так чи інакше вони не погоджуватимуться з нашими вчинками й будуть незадоволені деякими нашими діями. Так, і нам, і нашим дітям завжди буде про що розповісти психотерапевту.

І це треба усвідомити. Це треба прийняти.

Ви — найкраща мама для своєї дитини!

Більшість наших страхів надумані. Щоб завдати дійсно жахливої психологічної травми, треба неабияк постаратися. Якщо ж дитину люблять, піклуються та допомагають розвиватися, вона зможе адаптуватися до будь-яких побутових негараздів і браку ресурсів.

Якщо ви втомилися, дитина може з’їсти бутерброда. Якщо у вас бракує часу, дитина може подивитися зайві 20 хвилин мультик. Ви можете не погуляти, не піти на тренування, не позайматись увечері читанням. Нічого фатального не станеться.

Ви хороша мама. Достатньо хороша без виправдовувань. Вашій дитині подобаєтеся саме ви, вона любить саме вас — свою найкращу маму! Вона не погодилася би ні на яку іншу маму, навіть якщо би вона була ідеально бездоганною.

Для вашої дитини ви — «спеціальна» мама, така «саме для неї», як їй потрібно. Тож пропонуємо пам’ятати про це та зробити цю пам’ятку основою, на якій будуватиметься ваше виховання.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: