Лідер — це людина з великою кількістю умінь і талантів, які доводиться застосовувати в різних життєвих ситуаціях. Перед лідером постає чимало «викликів», на які необхідно відповідати. Наприклад, людині, яка хоче вести за собою інших, дуже важливо уміти підтримувати бесіду, справляти приємне враження, говорити красиво, мати широкий світогляд, виправити мовленнєві дефекти, демонструвати почуття гумору.

Дорослі люди, які за родом своєї діяльності повинні вміти ефективно спілкуватися, спеціально навчаються цього. Що ж до дітей, то вони поки що просто не розуміють, навіщо їм це потрібно і що необхідно робити, щоб оточення прагнуло спілкуватися з ними.

Як навчити дитину спілкуватися так, щоб інші люди горнулися до неї, уважно слухали і хотіли спілкуватися ще і ще?

1. Розпочнімо з правильної вимови.

Діти, які мають дефекти мовлення, значні або незначні, нерідко викликають сміх в однолітків і бажання піддражнити або покепкувати. Тому послухайте уважно, чи чисто і правильно говорить ваша дитина. Поширена думка багатьох батьків, що мила картавість з віком сама мине, іноді виявляється хибною. Спливає час, але потрібні звуки так і не «стають на місця». А дитині старшого віку і дорослій людині виправляти дефекти мовлення набагато складніше, ніж малюкові.

На що слід звернути увагу?

• Дитина не вимовляє один або декілька звуків або вимовляє їх неправильно, замінює один звук іншим (тРактоР — тЛактоЛ).

• Дитина говорить невиразно, немов у неї в роті гаряча каша.

• Дитина говорить занадто швидко, ковтає слова.

• Дитина говорить занадто повільно, немов не може дібрати слова.

Що можна зробити, щоб допомогти дитині подолати проблеми вимови?

Звернутися по допомогу до фахівців — логопеда, психолога. Але і самим не сидіти склавши руки. Вивчайте з дитиною скоромовки і чистомовки, співайте пісеньки, вимовляйте складні слова на швидкість, грайте в слова, разом тренуйтеся вимовляти неслухняні звуки.

2. Допоможемо дитині розвивати світогляд.

Добре розвинений світогляд допомагає говорити красиво, добирати потрібні слова, наводити потрібні факти, загалом, уміти підтримати розмову і при цьому виглядати людиною з досить високим інтелектуальним потенціалом. Розвивати кругозір треба не лише у старшому віці. Добре, якщо батьки приділяють увагу цьому ще з раннього дитинства. Для того щоб мати широкий кругозір, недостатньо бути просто начитаним. Водіть дитину на екскурсії, беріть із собою в подорожі, пропонуйте брати участь у змаганнях і конкурсах. Разом із дитиною переглядайте добрі фільми і читайте книги. Це привчить малюка і в майбутньому любити читання, вибирати якісну кінопродукцію. Спілкуйтеся з малюком якомога більше. Світогляд дитини добре розвивається саме тоді, коли батьки діляться з нею своїм життєвим досвідом.

3. Навчимо дитину слухати.

Добрий співрозмовник — це людина, яка вміє не стільки говорити, скільки слухати.

Як навчити дитину цього важливого і потрібного вміння?

Покажіть правильний приклад:

✓ Не перебивайте дитину, коли вона вам щось розповідає.

✓ Показуйте свою зацікавленість, ставлячи запитання в процесі розмови.

✓ Реагуйте на розповідь малюка емоційно — смійтеся, насуплюйтесь, загалом, подавайте сигнали, щоб ваша реакція була зрозумілою дитині.

✓ Не критикуйте оповідача. Але обов’язково оцініть те, що можна вважати вдалою розповіддю.

4. Виховуватимемо в дитини добре почуття гумору.

Добрий жарт дорогого коштує. Втім, як і вміння розуміти жарти. Щоб навчити дитину жартувати і відчувати по-справжньому смішне, важливо змалку вчити її бачити смішне в тому, що нас оточує, у різних дрібницях. Наприклад, у тому, як смішно «розмовляють» дві ворони на огорожі, як потішно виглядає хмара, схожа на клоуна. Показуйте малюкові мультфільми, у яких є багато тонкого гумору. Читайте смішні книги. Учіть жартувати, та при цьому нікого не кривдити.

5. Навчимо спілкуватися відкрито і впевнено.

Добрий співрозмовник — це також людина, яка вміє спілкуватися відкрито. Що це означає? Якщо ваш співрозмовник говорить тихим голосом, не дивиться вам в очі, його погляд бігає, він раз у раз вживає «слова-паразити» (ну, те як його та інші), то він не викличе у вас симпатії. Заважають стати хорошим співрозмовником і слова невпевне-ності: «я не знаю», «мені здається», «я боюся».

Тож навчайте дитину:

✓ під час розмови дивитися на співрозмовника;

✓ говорити спокійно, не занадто тихо, і при цьому «працювати» голосом;

✓ вживати слова упевненості: «я вважаю», «я впевнений».