Зазвичай це одинока жінка з єдиним сином, або заміжня, але глибоко незадоволена своїм чоловіком. Син не просто єдиний — вона обожнює його, присвячує йому все своє життя… Але її вимоги радше схожі на вимоги до сексуального партнера, ніж до сина: постійно потребує підвищеної уваги, турботи, а коли син починає заробляти — то й грошей («Я ж на тебе життя поклала!»). Для задоволення своїх потреб вона не відпускає сина у самостійне життя, прагне контролювати його справи та коло спілкування.

З дитинства вона твердить: «Ти ж у мене такий гарний хлопчик, і так любиш маму». А ще: «Ніхто не буде любити тебе так, як я». Інтереси самого хлопця при цьому ігноруються.

Відокремлення, якого не стається

У разі спроб сина відокремитися та почати жити власним життям така матуся зробить все, щоб запобігти цьому. Буде тиснути на почуття провини. Маніпулювати здоров’ям: «Я так погано почувалася сьогодні! Але коли ти поряд, мені завжди легше!» Так вона формує в сина впевненість, що без нього вона довго не житиме.

А коли хлопець прагне створити свою сім’ю, починаються «материнські ревнощі» — унаслідок перенесення на сина ролі чоловіка. Матуся почувається залишеною і прагне довести, що жодна з кандидаток не впорається з роллю дружини.

Вивільнитися з такого полону син зазвичай не в змозі: «Мама ж так піклувалася про мене». Але через такий тиск він матиме безліч проблем зі здоров’ям, найперше з серцево-судинною системою, гіпертонію.

Сценарії подальшого життя сина

1.     Повністю втрачає власну волю, живе з матір’ю, а після її смерті сам.
2.     Стає трудоголіком, або поринає у інші типи залежності — ігрову, алкогольну.
3.     Його приваблюють владні жінки, схожі на матір, але він швидко пориває такі взаємини.
4.     Навіть якщо йому вдається одружитися (через прагнення матері няньчити онуків), то це ненадовго, бо матуся своїм постійним втручанням та контролем руйнує сім’ю.

Відпускайте своїх дітей вчасно! Ваше щастя — це ваша справа, а не їхній обов’язок.