Книги для гармонійного розвитку Вашої дитини

Як сказати, аби дитина вас почула?

Чому діти нас не чують?

Малеча взагалі влаштована інакше. Вони нас чують і розуміють, але зовсім інше, ніж ми мали на увазі. Діти мислять конкретно і практично. Абстрактні «дорослі» істини вони починають розуміти у середніх, а то й старших класах. Тому нотації та повчання майже не мають жодного сенсу: дитина сидить, киває головою, погоджується, а зрештою виявляється, що вона зовсім нічого не зрозуміла. 

Але не варто дратуватися чи ображатися. Говоріть із дитиною її мовою, тоді вона на 100 % почує саме те, що ви їй доносите. 

Використовуйте наочність та образи

Щоб запам’ятати, дитині мало вас почути. Їй необхідно:

  • відчути;
  • побачити;
  • сприйняти емоційно. 

Тож якщо хочете бути почутими, створіть образ і задійте органи чуття дитини. 

Грайте

Про важливість ігор у вихованні та розвитку молодших дітей не знає хіба що ледар. Гра є ненав’язливим і природним способом пояснити малечі все: від вивчення форм до правил безпеки на дорозі. 

У ході гри інформацію дитина сприймає інакше, без внутрішнього протесту. Тому що у цей момент ви «на одній хвилі», говорите однією мовою. 

Читайте казки

Казки — це чудовий спосіб донести до дитини бажану інформацію. Несвідомо малюк співвідносить себе із головними персонажами, відчуває їхні емоції, переживання, учиться на їхньому прикладі. 

Читайте авторські казки у книгах «Хто вкрав у зебри смужки?», «Ігри і казки, які лікують». 

Навчайте не з-під палиці

Коли ви починаєте сваритися, дитина сприймає інформацію крізь внутрішній протест, тому швидко забуває почуте. Якщо вже вирішили провести виховну бесіду, то робіть це ненав’язливо та зацікавлюючи. 

Також важливим є час вашої лекції. Не затягуйте її на годину, бо через 15 хвилин дитина думками буде вже десь у іншій кімнаті. Кажіть чітко, стисло й образно. 

Демонструйте власний приклад

Дитина переймає від вас навіть більше, ніж вам того, можливо, хотілося б. Тож займаючись вихованням, не забувайте виховувати й себе. Необхідно, щоб у дитини сформувалася конкретна навичка свідомо й на все життя, а не поки мама дивиться. І власний правильний приклад — це найкращий для цього спосіб. 

Забудьте вже про слово «Ні» 

«Не можна», «Ні», «Не…» — найпідступніші фрази батьків. Будь-яку заборону ми сприймаємо з протестом. Діти докладають неабияких зусиль, аби не спокуситися пробігтися калюжами, коли мама забороняє. Тому і виходить, що ми забороняємо, а дитина вже на низькому старті. Ми говоримо: «Не роби!», а вона чує «Роби, роби і швидше!». 

  • Намагайтеся будувати фрази без «не», «ні» і «не можна».
  • Уникайте риторичних запитань («Скільки разів тобі повторювати?»).
  • Нехай ваше мовлення буде позитивним і конкретним, добрим, але не іронічним.

А якщо все ж таки потрібно відмовити, то чітко поясніть причину заборони.

Повторюйте, але по-різному

Нова інформація зберігається у нас в короткочасній пам’яті. Потім вона або стирається, або переходить у довготривалу пам’ять. 

В ідеальному варіанті має бути так: засвоїв новий матеріал, потім повторив через три дні, через тиждень, через місяць. І повторювати слід у різні способи, адже так цікавіше. Тож не бійтеся говорити про одні й ті самі речі, але по-різному.

 



Зворотній дзвінок



Нажаль Ви не можете одночасно купити електронну та друковану версії книг. Завершіть будь ласка купівлю одного виду товару, а потім перейдіть до іншого. Дякуємо!